Обмеження щодо осіб, які припинили
діяльність, пов'язану з виконанням функції держави або місцевого самоврядування
як один із заходів протидії корупції
Одним із заходів
протидії корупції є обмеження щодо осіб, які припинили діяльність, пов'язану з
виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Таке обмеження
передбачене ст. 10 Законом України «Про засади запобігання і протидії
корупції».
Слід зазначити, що запровадження такого обмеження є загальновизнаним міжнародним антикорупційним стандартом. Це передбачено статтею 12 Конвенції ООН проти корупції та Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи щодо кодексів поведінки публічних посадових осіб. Стаття 10 названого вище Закону передбачає три види таких обмежень, для яких притаманні певні спільні ознаки. Варто зазначити, що Законом визначений строк дії таких обмежень, а саме один рік з моменту припинення служби. Першим видом, передбачених статтею 10 Закону обмежень, є заборона особам, які припинили службу, укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо такі особи протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій. Наявність у Законі такого обмеження спрямована на запобігання випадкам, коли особа, перебуваючи на посаді, заздалегідь готує для себе робоче місце на підприємстві чи в організації, які вона контролює чи іншим чином впливає на їх діяльність. Крім цього, дане обмеження запобігатиме необ'єктивності в діяльності службовців. Наступним видом обмежень, передбачених Законом для осіб, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є заборона розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень, крім випадків, установлених чинним законом. Вказане обмеження запобігатиме недобросовісному використанню особою конкретної інформації, отриманої при виконанні службових обов'язків, в приватних інтересах. Адже не виключені випадки, коли перебуваючи на службі, особа отримує певну офіційну інформацію, яка в подальшому може бути використана нею на користь майбутнього роботодавця або в процесі безпосереднього здійснення нею тієї чи іншої приватної практики.
Ще одне обмеження, встановлене статтею 10 Закону, полягає у забороні особам, які припинили службу, представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган (органи), в якому (яких) вони працювали. Зазначене обмеження сприятиме запобіганню недобросовісному використанню колишнім службовцем своїх зв'язків при здійсненні ним представницької діяльності. Це правило, наприклад, є досить актуальним для юристів, серед яких поширеною є практика представництва інтересів громадян чи юридичних осіб після припинення державної служби. Міжнародний досвід свідчить про різноманіття підходів до попередження конфлікту інтересів у діяльності осіб, які припинили державну службу.
Слід зазначити, що запровадження такого обмеження є загальновизнаним міжнародним антикорупційним стандартом. Це передбачено статтею 12 Конвенції ООН проти корупції та Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи щодо кодексів поведінки публічних посадових осіб. Стаття 10 названого вище Закону передбачає три види таких обмежень, для яких притаманні певні спільні ознаки. Варто зазначити, що Законом визначений строк дії таких обмежень, а саме один рік з моменту припинення служби. Першим видом, передбачених статтею 10 Закону обмежень, є заборона особам, які припинили службу, укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо такі особи протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій. Наявність у Законі такого обмеження спрямована на запобігання випадкам, коли особа, перебуваючи на посаді, заздалегідь готує для себе робоче місце на підприємстві чи в організації, які вона контролює чи іншим чином впливає на їх діяльність. Крім цього, дане обмеження запобігатиме необ'єктивності в діяльності службовців. Наступним видом обмежень, передбачених Законом для осіб, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є заборона розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень, крім випадків, установлених чинним законом. Вказане обмеження запобігатиме недобросовісному використанню особою конкретної інформації, отриманої при виконанні службових обов'язків, в приватних інтересах. Адже не виключені випадки, коли перебуваючи на службі, особа отримує певну офіційну інформацію, яка в подальшому може бути використана нею на користь майбутнього роботодавця або в процесі безпосереднього здійснення нею тієї чи іншої приватної практики.
Ще одне обмеження, встановлене статтею 10 Закону, полягає у забороні особам, які припинили службу, представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган (органи), в якому (яких) вони працювали. Зазначене обмеження сприятиме запобіганню недобросовісному використанню колишнім службовцем своїх зв'язків при здійсненні ним представницької діяльності. Це правило, наприклад, є досить актуальним для юристів, серед яких поширеною є практика представництва інтересів громадян чи юридичних осіб після припинення державної служби. Міжнародний досвід свідчить про різноманіття підходів до попередження конфлікту інтересів у діяльності осіб, які припинили державну службу.
В.О.Галіяш,
начальник Кременецького районного
управління
юстиції
Увага! Набрав чинності Закон України "Про благодійну діяльність і благодійні організації"
03.02.2013 року набрав чинності Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» № 5073-VI від 05.07.2012 року, на підставі якого Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» № 531/97 від 16.09.1997 року втратив чинність. Відповідно до статті 15 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» державну реєстрацію благодійних організацій проводять державні реєстратори за місцезнаходженням благодійних організацій відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".Даним законом внесено зміни до п. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відповідно до якого Міністерство юстиції України та територіальні органи юстиції не наділені повноваженнями щодо реєстрації благодійних організацій.
Згідно норм вказаного Закону суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до цього Закону, а також інші благодійники та бенефіціари.
Бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація
або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох
благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом. Бенефіціарами
благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують
допомогу для досягнення цілей, визначених цим Законом.
Благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають
благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як
основну мету її діяльності. Закон визначає цілі, сфери та види благодійної
діяльності.
Введено нові поняття:
Благодійна пожертва - безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у
власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей
благодійної діяльності, відповідно до цього Закону. Благодійний грант - цільова допомога у формі валютних
цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного
благодійником. Публічний збір благодійних пожертв - добровільний збір
цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб,
зокрема з використанням засобів електронного зв’язку або телекомунікації, для
досягнення цілей, визначених цим Законом. Меценатська
діяльність - підготовка чи підтримка благодійних заходів,
пов’язаних із створенням, відтворенням чи використанням у встановленому
законодавством порядку творів та інших об’єктів права інтелектуальної
власності, зокрема благодійних гастрольних заходів, за умови забезпечення
вільного доступу до таких заходів.Визначені види благодійних організацій
Благодійна організація
може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний
фонд з урахуванням
особливостей, визначених цим Законом та іншими законами України.
В.О.Галіяш,
начальник Кременецького районного
управління
юстиції
No comments:
Post a Comment