З когорти літописців
нескореної церкви
А завтра знову у робітню слова
Неспокійний вдачею і цікавий за натурою 86-річний тернопільський
громадсько-політичний діяч, заслужений працівник освіти України і почесний
голова обласної організації Всеукраїнського товариства „Просвіта” Богдан
Головин, якого, складається враження, цурається втома і не гнітить тягар
прожитих літ, буквально напередодні 2013 року видав свою тринадцяту книгу, яка
так і називається „Богдан Головин. Бібліографічний покажчик”. Правда, за курйозним
випадком, іронією долі чи добрим знаком на продовження творчої діяльності,
упорядники забули включити до бібліографічного покажчика ще понад триста
найменувань друкованих праць Богдана Петровича. Відтак уже під час
репрезентації видання „винуватець” торжества зізнався, що буде змушений
продовжити роботу і видати другу частину цього своєрідного мандрівника по своїй
життєвій біографії і літературно-публіцистичній творчості.
Так би мовити публічне благословення згадуваної книги на півтора сотні
сторінок, яка побачила світ у видавництві „Терно-граф”, за доброю традицією
відбулося в актовій залі Тернопільського обласного краєзнавчого музею. На свято
щойно виданої книги і пошанівок автора прибула майже сотня краєзнавців,
літераторів, науковців, працівників музейний і архівних установ, друзів і
навіть колишніх учнів. Що стосується самого видання, то вельми приємно, що воно
не перетворилося у сухий статистичний перелік публікацій шанованого краєзнавця.
А оскільки сам він - людина самобутня, неординарна, то й у книзі було про
що писати. Для тих, хто ще не встиг ознайомитись з черговим томиком Богдана
Петровича, скажу, що у ньому вміщена ємка передмова про життєвий і творчий шлях
краєзнавця і скрупульозного літописця Української греко-католицької церкви.
Такого означення цей неспокійний краєзнавець, публіцист, а тепер і письменник
заслуговує по праву, адже на його рахунку, як уже було сказано, тринадцять
книг, більшість з яких присвячені прижиттєвому подвигу священиків та монахинь
катакомбної і нескореної церкви. Серед таких – „Мученики та ісповідники
української церкви ХХ століття”, „Нації незгасний смолоскип”, „Христові
обручниці”, „Блаженні священномученики Тернопілля”... А ще на рахунку пана
Головина кілька сотень пізнавальних газетних публікацій у десятках вітчизняних
та зарубіжних часописах. Досить сказати, що за понад півстолітній(!) творчий
відрізок плідної діяльності він опублікував більше однієї тисячі різножанрових
матеріалів і 410 гасел у чотирьох томах Тернопільського енциклопедичного
словника.
Під час теплої зустрічі зі своїми шанувальниками пан Богдан розповів
присутнім, як ступив на журналістську
стежину, починаючи з першої замітки у газеті Московського військового округу ще
у 1949 році. Цікаво, що примірник цієї пожовклої від кількох десятиліть газети
Богдан Петрович зберігає як особливу реліквію і продемонстрував на святі
чергової книги.
А згодом нині шанований журналіст і літератор закінчив Львівський
університет імені І. Франка, ревно працював на педагогічній ниві Львівщини і
Тернопільщини, піднімав обласну „Просвіту”, активно доклався до становлення
Наукового товариства НТШ ім. Тараса Шевченка у нашому краї, за що удостоєний
почесного звання дійсного члена цієї авторитетної громадської академії наук.
Та попри активу громадську діяльність, за всіх часів, політичних вітрів, і
навіть попри негласну заборону КДБ та компартійних органів виступати у пресі,
Богдан Петрович ніколи не випускав з рук свого головного й улюбленого
інструменту – філігранного пера публіциста.
Особливо яскраво його творчий талан розкрився уже в роки української
незалежності. Отримавши своєрідне благословення колишнього помічника Патріарха
УГКЦ Йосифа Сліпого – владики Івана Хоми з Риму та дружню пораду
тернопільського літератора Михайла Ониськіва, Б.Головин взявся за написання книжок,
в яких увіковічнив життєвий подвиг численних священнослужителів та монахинь,
котрі навіть у найважчі часи атеїстичного мороку не зрадили Христову віру.
Чимало заслужено добрих слів про „винуватця” торжества - напрочуд
результативного літератора, багатогранну
людину з енциклопедичними знаннями та його нову книгу - того дня мовили ведучий
зворушливої імпрези, директор обласного краєзнавчого музею Степан Костюк,
упорядник бібліографічного покажчика, завідувач обласної бібліотеки для молоді
Людмила Марченко, голова Наукового товариства імені Тараса Шевченка, професор,
академік Академії медичних наук України і дійсний член НШТ Михайло Андрейчин,
заслужений художник України Ярослав Омелян, заступник редактора обласної газети
„Вільне життя”, краєзнавець Михайло Ониськів, голова обласної організації
Світового конгресу вчителів Ігор Грималюк та колишня учениця Богдана Петровича
з Буцнівської десятирічки, а нині талановитий фотомайстер Марія Вінярська-Лаць,
яка прийшла на творчі іменини свого учителя з пишним букетом квітів. Усі вони
наголошували на винятковій працелюбності, численних захопленнях, високому
національному патріотизмі та принциповій громадянській позиції Богдана Головина
і від усієї душі бажали йому ще довгих років життя, міцного здоров’я і нових книг
на прославу моральних авторитетів Церкви й України. Тож Богдану Петровичу не
залишається нічого іншого, як відразу після урочин, засукавши рукави, знову
відчиняти двері до творчої робітні слова.
Богдан НОВОСЯДЛИЙ,
Тернопіль
Фото Івана ПШОНЯКА
No comments:
Post a Comment