Михайло Головко

Актуальне інтерв’ю

Михайло Головко:

нинішні вибори – це вибір

між добром і злом,

хто не проголосує за об’єднану опозицію, той так чи інакше підтримає теперішній режим…

- Михайле, як давно Ви в політиці?

- Перші мої політичні кроки припадають на часи акцій «Україна без Кучми», в яких брав безпосередню участь. У 2002 р. вступив до лав ВО «Свобода». У 2005 р. очолив Тернопільську міську організацію, а з 2011 р. – заступник голови обласної організації. Вже другий раз поспіль обраний депутатом Тернопільської міської ради.

- З Вашого досвіду, чим відрізняються вибори 2012 р. від попередніх?

- Найсуттєвіша відмінність у тому, що ті вибори були між поганим і ще гіршим. Зараз з’явилася альтернатива, причому добра – ВО «Свобода» і Об’єднана опозиція «Батьківщина». Це вже вибори між добром і злом. Зло уособлюють Партія регіонів, Комуністична партія та всі інші проекти влади.

- Чи є у Партії регіонів план, котрий допоможе їм утриматися при владі?

- Московські політтехнологи вже розробили і поступово втілюють у життя свій віроломний план, метою якого є встановлення в Україні авторитарного режиму Януковича і перетворення нашої країни на колонію Росії! Слуги режиму знають те, що реальний рейтинг Партії регіонів в Україні складає 10–15 %. Вони усвідомлюють, що це означає неминучу поразку на виборах до Верховної Ради. І тому-то запустили ряд підступних політичних технологій, метою яких є ошукати довірливих українців та затягнути на нашій шиї петлю московського рабства. Основна маніпуляція відбудеться завдяки встановленні замість пропорційної виборчої системи – змішаної (пропорційно-мажоритарної). Тепер, поряд з голосуванням за політичні партії, відбувається голосування за одномандатними (мажоритарними) виборчими округами. Тобто, половина від депутатського складу парламенту, а саме 225 кандидатів обиратиметься за партійними списками, а половина – за мажоритарними виборчими округами. Влада хоче повторити досвід виборів 2002 року, коли перемогу серед блоків і партій здобула  «Наша Україна», але більшість за рахунок депутатів-мажоритарників сформував кучмістський блок ЗаЄдУ, що набрав лише 11,8% голосів. Таким чином українців тоді було ошукано так званими кандидатами-самовисуванцями, які тоді висловлювали свою незалежність, а подекуди і опозиційність до влади, а потім, пройшовши у парламент, вступили до провладної більшості. Янукович та його команда україножерів  хоче повторити цей трюк. Зараз регіонали по тих одномандатних округах, де їхня підтримка є низькою, висувають так званих самовисуванців, котрі насправді є «вовками в овечій шкурі». Їхнє основне завдання – ошукати виборця за допомогою патріотичної риторики, меценатства (котре насправді фінансується за державний кошт) та іншої демагогії…

- Чи відомо Вам, хто є основним провладним кандидатом на Вашому окрузі?

- Яскравим прикладом «вовка в овечій шкурі», котрий позиціює себе як самовисуванець, є Володимир Клименко. У нього багатий досвід співпраці як з радянськими, так і з донбаськими окупантами. В свій час Клименко займав високу партійну посаду, будучи одним із провідників комсомолу в УРСР. Як не буває колишніх каґебістів, так і не буває і колишніх комсомольців. Тільки у перших – це так звана підписка про нерозголошення, а в других – усе їхнє єство, їхній спосіб мислення, їхній стиль життя. Я ніколи не сприймав комуністичної ідеології саме через те, що вона наскрізь людиноненависницька, хоча й одягається в шати благопристойності. Те, як безбожно Клименко опрацьовує свій округ, скупляючи симпатії виборців, є ілюстрацією того, як функціює таке явище, як олігархія. Коли великий капітал зрощений із владою, тоді й виникають такі потворні речі: ремонт доріг за державні кошти подається як меценатство, заміна вікон у кредит - як благодійність, а мистецькі свята-конкурси, джерелом фінансування яких є насправді місцевий бюджет, – як спонсорство олігарха. На минулих виборах вони платили за голос 50–100 гривень. Продовжують людей купляти і сьогодні, проте уже не тільки вроздріб, а здебільшого “гуртом”. Політтехнології, апробовані у Східній Україні, прийшли сюди,  на Захід.

- Чому «УДАР» так і не пішов на об’єднання з ВО “Свобода” і ВО “Батьківщина”?

- Я дуже поважаю Віталія Кличка як хорошого спортсмена, проте чи є він правильним політиком, який потрібен сьогодні в парламенті? Щодо об’єднання, то Кличко вважає, що створювати якісь об’єднання треба аж після виборів, тобто у Верховній Раді. З ким він буде об’єднуватися? З нами? Чи з Партією регіонів? “УДАР” – це «чорний ящик». Вибір Кличка залежатиме від того, хто переможе на виборах. Якщо перемогу здобудуть «регіони», він буде з ними. Кличко позиціонує себе третьою силою, але  усі ми пам’ятаємо такі «треті сили» на чолі з Морозом, Литвином чи Тігіпком... Де вони зараз? Всі вони схилили голову перед Януковичем! Уже зараз депутати місцевих рад від партії Кличка голосують разом з «регіонами». Ці  самі люди, потрапивши до Верховної Ради, безумовно стануть так званими «тушками».

- Як Ви можете прокоментувати заяви кандидата від «УДАРу» Віталія Ломаковича щодо необхідності Вам зняти свою кандидатуру на його користь?

- Мені відомо, чому пан Ломакович висуває такі заяви. Він відчуває слабкість своїх позицій, адже згідно справжньої соціології, а не сфальшованої, об’єднані сили опозиції та я, як єдиний узгоджений кандидат, займають передові позиції по 164-му окрузі.  Ломакович просто намагається маніпулювати суспільною думкою. Черговий раз «УДАР», тепер уже в особі Ломаковича, показує своє справжнє обличчя. Маскуючись під опозиціонера, у парламент прагне потрапити московський банкір з відкритою кримінальною справою! Віталій Ломакович до недавнього часу був головою правління українського представництва «Банку Москви», звідки він був змушений піти через «перевищення службових повноважень». Насправді ж причиною звільнення стала хвиля громадського обурення проти діяльності недобросовісного банкіра,  що прокотилася від Львова до Вінниці, а звідти - аж до Києва! На його рахунку рейдерські атаки проти агрофірми «Провесінь» та депозитний скандал з ошуканими вкладниками «БМ банку». Широкого резонансу здобула його чергова  махінація  зі столичною будівельною фірмою «Граніт», котру Ломакович ошукав на 14 мільйонів. Проте, безперечною вершиною цинізму банкіра стала афера з Турбівським цукровим заводом, що у Вінницькій області. Згідно фінансових зобов’язань, котрі Ломакович не виконав, 520 працівників підприємства залишилися без заробітної плати на загальну суму 1,5 мільйони гривень. Загальні ж збитки Державній податковій адміністрації та Пенсійному фонду завдані на суму 10 мільйонів гривень. Такі, як Ломакович, першими  ж стануть «тушками» у новому парламенті. Не задля захисту інтересів громади, а лише, щоб здобути депутатську недоторканність йому потрібен мандат депутата. Націоналіст ніколи не зніме своєї кандидатури на користь афериста!

- Ви, Михайле, висуванець від об’єднаних сил опозиції. Чому Володимир Гульовський, що позиціонує себе патріотом, досі не зняв своєї кандидатури на Вашу користь?

- Він обіцяв зняти свою кандидатуру на мою користь, проте й досі цього не зробив. Те, що Гульовський, не маючи жодних шансів на перемогу, досі не подав мені руки, свідчить не на його користь. Як я вже казав, ці вибори – це вибір між чорним і білим. Всі, хто не підтримують об’єднані сили опозиції, так чи інакше діють на користь режиму Януковича.

- Що радите робити, коли виборцям пропонують гроші за голос?

- Однозначно не брати. Я ніколи не казав, мовляв, візьміть, а потім проголосуйте за кого хочете. Це суперечить засадам суспільної моралі, звичаєвому праву українського народу. Це не ваші гроші. Це крадіжка. Кожний проданий голос повертається до вас бідами ваших дітей. Закон відплати за скоєний гріх ще ніхто не скасовував. І не скасує, бо це Божий Закон. Відмова продати свій голос – це і є маленький акт спротиву цій владі. Хіба треба далеко ходити? Почніть з цього. Наступний крок – проголосувати за кандидатів від об’єднаних сил опозиції ВО “Свобода” і ВО “Батьківщина”. На сьогодні кабінка для голосування – це ваша криївка, ваш голос – це ваша зброя.

- Що Ви побажаєте вашим виборцям?

- Зараз для кожного виборця важливо думати, в чиї руки вони передадуть Україну 28 жовтня. Основне завдання, яке стоїть перед ними, – не дати жодного голосу ворогам.

Адже злочинна влада – ось корінь наших проблем. Кожен день цієї влади – це втрата матеріальних і духовних цінностей нашої нації. Ми не маємо просити чогось у влади. Обов’язок чиновників і депутатів – служити народові.

З кандидатом у народні депутати до Верховної Ради України по одномандатному округу  №164

Михайлом Головком спілкувався Роман Напованець