По чому права підприємця?
… Хто б міг подумати, що незаконне рішення
виконкому Кременецької міської ради більш як десятирічної давнини, підписане
тодішнім головою виконкому Андрієм Гуславським, донині ущемляє законні права
місцевого підприємця, не дає можливості спокійно працювати, є причиною судової
тяжби та загрозою втратити свій маленький бізнес, а разом з тим і шматок хліба
насущного…
Починалася ця невелика історія ще
в дев’яностих, коли місцевий підприємець Олександр Нестерук викупив у приватної
фірми «Релакс» металевий кіоск, площею всього десять квадратів… Працював собі
спокійно на радість родині і покупцям, які й донині задоволені продукцією
привокзального магазинчика «Софія» на Дубенській у Кременці. Ціни тут не
кусаються, товар завжди свіжий, покупці, здебільшого з навколишніх сіл,
поспішаючи додому, заходять, аби прикупити щось для себе необхідне. Такий
маленький бізнес, якщо його так можна назвати,
дає який-не-який дохід. Підприємець має можливість утримувати сім’ю, вчасно
сплачує у дохід бюджету. Словом, усе було б непогано, якби… не рішення
виконкому міської ради, які породили ряд конфліктів між сусідами і тягнуться
вже не один рік. Терпіти їх уже немає сил, бо чаша терпіння вже давно
переповнена…
Виконком – орган колегіальний,
але все вирішував його голова Андрій Гуславський, за згодою якого можна було
«протягнути» будь-яке абсурдне рішення, головне, щоб за нього добре попросили.
Мабуть, і про рішення №107 від 25 травня 2000 року «Про приватизацію земельних
ділянок громадянами міста» теж хтось добре попросив. Бо того ж дня з одного питання було прийнято
ще одне рішення, мабуть, для страхування – «Про надання в постійне користування
земельної ділянки по вулиці Дубенській, 141.» за номером 130. Згадані громадяни
– сусіди Олександра Нестерука Віктор та Олена Плетенкові, між якими і виникли
так звані земельні спори, що переросли у відверту війну. Кожне наступне рішення
того ж виконкому лише підкидало дров до вогню розбрату. Так у квітні 2001 року
виконком Кременецької міськради прийняв рішення №66, яким змінено попереднє
рішення від 25 травня 2000 року і сусідам підприємця Олександра Нестерука
передали у спільну часткову приватну власність земельну ділянку вже площею 0,
0717га. Попередні ж рішення місцевих «князьків» у складі того ж міськвиконкому,
підвладного Андрію Гуславському, передбачало надання земельної ділянки тим же
Плетенковим у розмірі 0,0696га для обслуговування житлового будинку. Ось так,
одним розчерком пера за милістю голови виконкому, земельна ділянка збільшилась.
Байдуже, що вона тепер зайшла на територію, де вже є торговий кіоск «Софія» і
навіть міський тротуар. Чого не зробиш для людей, якщо добре попросити… І нехай
тепер сусіди між собою списи ламають.
Відтак розпочались судові тяжби, у грудні вже
2008 року Кременецький районний суд за позовом Олександра Нестерука визнав
згадані рішення міськвиконкому: №107 від 3 квітня 2001 року, № 242 від 24
листопада 2005 року та Державний акт на право приватної власності на землю
(серія ІІІ-ТР №017412) – недійсними. До речі, це рішення залишено в силі
Верховним Судом України, про що вказано в ухвалі від 14 жовтня 2009 року.
Верховний суд України встановив, що земельна ділянка, на якій розташовано кіоск
«Софія», була передана у приватну власність сусідам підприємця Олександра
Нестерука, хоча фактична площа переданої їм земельної ділянки не відповідає
розмірам та конфігурації тієї ділянки, що зазначена у Державному акті подружжя
Плетенкових. Отже, правових підстав на використання клаптика землі, де розташований
вже більше десятиліття кіоск «Софія», вони не мають.
Та на цьому судові тяжби не
завершились, сусіди знову розпочали наступ на «Софію». У червні минулого року
вони йдуть до суду з новим позовом, а відповідач потрапив на судове засідання….
випадково, без запрошення. Тоді ж було
прийнято рішення на користь позивача, опираючись на рішення Кременецької
міської ради №130 від 25 травня 2000 року, якого… просто не існує. Натомість, є
рішення виконкому Кременецької міськради за тим же номером, яке прийнято
всупереч Конституції та законів України.
У вирішенні цього конфлікту є ще
одна важлива деталь, яку необхідно взяти до уваги, – Пленум Верховного Суду
України в постанові «Про практику розгляду судами земельного законодавства при
розгляді цивільних справ» роз’яснив, що при переході права власності на будівлі
і споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року,
згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 Земельного Кодексу, до
набувача від відчужувача переходить право власності, або право постійного
користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди. Тож на
той час усе було зроблено законно, а нинішній закон, як відомо, зворотньої дії
не має…
Саме це взяли до уваги депутати
Кременецької міської ради нинішнього скликання і у травні 2012 року прийняли
рішення за № 1381, яким підприємцю Олександру Нестеруку надано дозвіл на розробку
проекту із землеустрою щодо відведення
земельної ділянки, площею 0,0021га в оренду терміном на 25 років для
обслуговування кіоску «Софія» та здійснення підприємницької діяльності. Таке
рішення вселяє надію, що «Софія», до якої вже звикли кременчани та гості міста,
залишиться на своєму місці…
В.Вікторов
P.S. Газета надалі контролюватиме
хід подій у цій справі, оскільки вона набирає більш жорстких обертів. Як нам
стало відомо, сусід підприємця Олександра Нестерука доходить до крайнощів і
нещодавно умисно завдав тілесних ушкоджень його матері Марії Петрівні та її
чоловікові Григорію Філімоновичу, самочинно збудував на громадській землі два
масивні бетонно-кам’яні стовпчики, як основу майбутнього паркану, спричинив
матеріальну шкоду майну, порізавши стіни і дах кіоску «болгаркою». Такого
неподобства у нашому краї ще не було, але безкарність породжує беззаконня…
No comments:
Post a Comment