Дивись, плането, на них, майбутнє - в руках молодих

Юність – єдина пора обмірковування і прийняття важливих рішень

Р.Броунінг

Про те, що наш світ належить молодим, сумніватися не доводиться, особливо в наш стрімко летючий час. Дивовижні зміни відбуваються просто на наших очах у всіх галузях, та так, що дух захоплює. А рушійною силою людського прогресу виступає наука, якою займаються переважно молоді і талановиті.

Сьогоднішня моя героїня Олена Гончарук – студентка другого курсу Кременецького  професійного ліцею, 27 групи, яка освоює цікаву і потрібну професію - оператор комп’ютерного набору, секретар керівника.

Їхня 27-ма, стверджує ліцеїста, дуже дружня. І хоч із 26-ти чоловік 17 дівчат, а 9 хлопців класний керівник, вчитель історії, Наталія Авксентіївна Шпак згуртувала своїх підопічних і живуть вони під гаслом: «Один за одного», беручи активну участь у всіх сферах ліцейного життя.

Ще навчаючись у Шпиколівській школі, Оленка на уроках інформатики із захопленням познайомилася з азами сучасної комп’ютерної науки. І це нове і незвідане визначило її подальшу долю. Юнка без перебільшення зрозуміла, що обов’язково повинна вчитись саме у цій царині, бо вона і перспективна, і дуже цікава.

І хоча навчання в ліцеї - це вже не школа, а все набагато складніше, зате молода людина усвідомлює, що то її фах, її місце в цьому бурхливому світі. Адже після закінчення навчання ліцеїсти, крім атестату про середню освіту, ще й отримують диплом професіонала у певній, заздалегідь обраній галузі, щоб далі, «злізши з батьківської шиї», самостійно, стверджуючись і вдосконалюючись як фахівець, твердо і впевнено крокувати по житті. 

Як і кожна молода людина, Оленка прагне до самостійності. Її вабить доросле життя, тому із задоволенням проходила виробничу практику в районному центрі зайнятості (РЦЗ), де за цей час показала високі теоретичні знання, набуті в навчальному закладі, а також практичні навики та вміння. Практикантка підтвердила відмінне володіння персональним комп’ютером, уміння працювати в різному програмному забезпеченні. До самої практики Олена Миколаївна Гончарук поставилася з певною відповідальністю. Дисциплінована, сумлінна, комунікабельна в спілкуванні, доброзичлива в колективі. Всі ці гарні слова відгуку про Оленчине перебування в Кременецькому РЦЗ записані керівництвом центру, і виставлена за практику оцінка «відмінно». Крім навчання, молода дівчина має різнобічні захоплення. Ще з шкільних літ Оленка співала і зараз продовжує співати в церковному хорі села Шпиколос, під  керівництвом учительки музики Віри Никифірівни  Пташнюк, виконуючи всі піснеспіви, псалми, тропарі, кондати, стихирі та херувимські пісні.

А ще вона неабияка спортсменка, захоплюється шашками, тенісом, легкою атлетикою. Ось у травні зайняла І місце з легкоатлетичного кросу серед дівчат у заліку 21-х районних сільських спортивних ігор Кременеччини-2012. Про серйозність заняття спортом свідчать її багаточисленні грамоти і медалі.

Встає   Оленка із сонцем, бо щодня добирається на навчання з рідного села. І хоча від подруг з групи знає про чудові умови проживання в ліцейному гуртожитку, залишити батьківську домівку не наважується. Зізнається, совість не дозволяє, бо після чотирьох пар, повернувшись додому, ще хоч чимось допоможе матері, яку дуже любить і поважає. Та як кожна дитина, що зросла на землі, юнка вміє все: і в городі, і в хліві. І все горить в її молодих та вмілих руках, все радісно і легко дається.

Ось така вона, представниця нашої славної молоді, за якою майбутнє.

              В’ячеслав Майоров,

член НСЖУ,

Кременець