Презентації

Тернопіль допоміг Кобзареві дістатися В’єтнаму

У Тернополі, в приміщенні обласного товариства „Меморіал”, вперше в Україні відбулася презентація книги „Вірші Тараса Шевченка”, яка побачила світ цього року у В’єтнамі. Знакова подія не випадково пройшла у нашому місті – адже свого часу саме візит у 2006 році тернопільської делегації до В’єтнаму, яку очолював голова ОДА Юрій Чижмарь, став поштовхом до перекладу творів Тараса Шевченка в’єтнамською і спорудженню пам’ятника Кобзареві у Ханої. До того ж, організатор видання – професор Тран Ван Ван, який і привіз до Тернополя перші примірники книги, – проживає в нашій області з часу проголошення незалежності України. Тут він розпочинав свій бізнес, правда, тоді, у перші роки, став жертвою рейдерів, однак це аж ніяк не вплинуло на його прихильність до українців та їх культури.

А історія появи книги така: ще у жовтні 2011-го наш земляк, відповідальний секретар Національної спілки письменників України Володимир Барна та головний представник адміністрації провінції Донг Най Тран Ван Ван обговорили умови співпраці вітчизняних майстрів пера та в’єтнамської асоціації письменників. Основними завданнями були такі: переклад творів класиків української та в’єтнамської національних літератур і встановлення пам’ятників Тарасу Шевченку у Ханої та Хо Ші Міну – у Києві. На сьогодні ці ініціативи літераторів отримали погодження та підтримку на офіційному рівні, отож втілення спільних задумів українських та в’єтнамських митців – лише справа часу.

Як зауважив Володимир Барна: „Якби Тран Ван Вана не було у Тернополі – не було б Шевченка в’єтнамською”. До речі, за плідну працю у напрямку популяризації Кобзаря у В’єтнамі рекомендовано прийняти Тран Ван Вана у наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ).

Наразі книга „Вірші Тараса Шевченка” – це лише перша ластівка українсько-в’єтнамської співпраці у царині культури. Бо уже ведеться робота щодо появи збірки віршів Хо Ші Міна українською – вона побачить світ наприкінці 2012 року (Хо Ші Мін – це знакова постать не тільки в’єтнамської політики – крім того, що він був першим президентом країни, він також є піонером в’єтнамської журналістики і фундатором сучасної в’єтнамської поезії).

Для глибшої інтеграції наших народів у Київському університеті ім. Т. Шевченка вже відкрита кафедра в’єтнамської мови, а у Ханойському національному університеті – кафедра української мови.

Над виданням „Віршів Тараса Шевченка”, яке здійснило видавництво в’єтнамської асоціації письменників, працювало 12 тамтешніх поетів і перекладачів. І хоча перший наклад видання складає всього 500 примірників, які надійдуть у місцеві бібліотеки  та школи, Тран Ван Ван переконаний, що це лише початок. Бо ж до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка планується опублікувати в’єтнамською повне зібрання творів Кобзаря. Як зауважує професор, наразі Шевченко не є надто відомим у В’єтнамі, а тому саме до ювілею нашого видатного земляка і з метою ширшого та глибшого ознайомлення з його творчістю і з Україною загалом, планується відкрити пам’ятник поету у Ханої. У перспективі – гастролі вітчизняних діячів мистецтв та самодіяльних колективів, зокрема Тернопільщини, до  В’єтнаму. Святкування супроводжуватиметься читанням творів Тараса Шевченка та ознайомленням в’єтнамців із українським фольклором. Також Тран Ван Ван подякував за підтримку Володимиру Барні, Василю Кравцю та міській раді Тернополя, яка висловила намір сприяти нашим артистам у поїздці до В’єтнаму. 

Як слушно зауважив Василь Кравець, котрий одним із перших зав’язав контакти з Тран Ван Ваном, – і український, і в’єтнамський народи однаково сильно люблять свободу. Свого часу в’єтнамці вивчали і вдало застосовували досвід боротьби українців за незалежність. Сьогодні В’єтнам розвивається досить динамічно, зокрема прогресують галузі сільського господарства. Лише річні зарубіжні інвестиції в економіку провінції Донг Най становлять 30 мільярдів доларів (це майже стільки ж, як наші зарубіжні інвестори вкладають в Україну). На думку Василя Кравця, цілком реальною є перспектива захисту кандидатських та проходження аспірантур в’єтнамцями у тернопільських вузах.

На завершення Тран Ван Ван прочитав рідною мовою „Заповіт” Тараса Шевченка. Навіть попри абсолютно незнайому далекосхідну вимову, все одно вчувався ритм безсмертного Кобзаря.     

Олександр Ротман

На фото: Василь Кравець, Тран Ван Ван та Володимир Барна

Фото автора