Повернені імена

«Стеком і шаблею»

Нещодавно у Кременецькій міській бібліотеці імені Ю. Словацького відбулась презентація  кінострічки «Стеком і шаблею». Фільм про військовика армії УНР, скульптора Михайла Гаврилка. Завойовники зробили все, щоб праці талановитого скульптора зникли, його ім’я піддалось забуттю. Роман Коваль та історичний клуб «Холодний Яр» відновили цю сторінку історії, як і пам’ять про  українського патріота - Михайла Гаврилка.

Приїзд у м. Кременець не був випадковий. Після фільму Роман Коваль презентував книгу «Кармелюки», яка має пряме відношення до нашого міста. У ній згадується Павло Павлович Гарячий, заступник директора лісової школи с.Білокриниця у 1942-1943р.р.

Павло Гарячий народився 13.01.1893р. у селі Буда-Горобіївська Канівського повіту Київської губернії. Військовий і громадський діяч, інженер, учитель, солдат Першої моторизованої гарматної запасної батареї російської армії(1914р.). Командир Першої сотні кінного Гайдамацького партизанського куреня імені Я. Кармелюка (01.1918-02.1919р). Командир 1 кінної сотні 2 Запорізького полку ім. Я.Кармелюка, першої Запорізької  дивізії (26.02.1919). Командир кінної сотні 24 Богунівського полку, командир 1 сотні шостого кінного куреня ім. кошового отамана Костя Гордієнка 6 Січової Стрілецької дивізії (1920). Викладач, заступник директора лісової школи у селі Білокриниця (1942-1943), сотник армії УНР.

У травні 1919 року Павло Гарячий разом з полком «Кармелюки» та у співпраці з полком Січових Стрільців визволяв м. Кременець, села Катеринівка, Матвіївці від більшовиків. У 1939р. захищав Срібну землю Закарпаття, відстоював незалежність Карпатської України.

Знали і поважали його багато учнів лісової школи 1942-1943 н.р. Викладав лісництво, а після занять - тактику бою та оборони. Добрим словом про нього відзивались учасники визвольних змагань 1940-1950р.р.: Микола Чорнобай, Василь Михальчук, Анатолій Грицаюк, Всеволод Савчук.

З ініціативи викладача історії лісоколеджу Валентина Мазурка, Василя Олійника 16.06.2003р. відбулось відкриття  пам’ятної дошки Павлу Гарячому на центральному будинку лісоколеджу. У відкритті брали участь директор лісоколеджу С. Іваницький, заступник директора М. Ляховець, колишній вояк УПА А. Грицаюк-«Цвях». Освятив пам’ятну дошку отець Микола, настоятель храму УПЦ-КП с. Білокриниця.

За спогадами Бориса Богуславского, після нападу у лютому 1943р.на Кременецьку тюрму загонів УПА «Крука» і звільнення всіх в’язнів було заарештовано і розстріляно 12 відомих людей Кременця: лікарів Рощинських, викладача торгівельної школи Юрія Черкавського, сина відомого сенатора часів Польської держави Йосипа Жиглевича, керівника повітового бюро пасічників, сотника УНР ,викладача лісових наук в Білокриницькій лісовій школі та інших.

Павло Гарячий у Кременецькій тюрмі вчинив опір окупантам. Поваливши ударом охоронця, вихопив автомат МП-40, та автомат заклинив. Інші охоронці розстріляли українського борця, патріота (спогади М. Микулича, А. Туницького).

Р.Коваль, В.Олійник, П.Билина, Т.Силенко вшанували героя у лісоколеджі та колишній Кременецькій тюрмі.

Павло Гарячий дружив з родиною Павла Шандрука, генералом армії УНР. Часто бував в його родинах на Ланівеччині. Був хресним батьком племіника П.Шандрука   -  Ярослава.

Все своє свідоме життя він навчав, боровся за Самостійну Соборну Українську Державу.

Слава Україні!

Героям слава!

На фото: бандурист  Т.Силенко, Р.Коваль, В.Олійник - біля дошки П.Гарячому у лісоколеджі с. Білокриниця.

  Василь Олійник