Актуально

Гуманізація кримінального законодавства: перші результати

Однією з основних вимог Європейського Союзу у рамках підписання Угоди про асоціацію була гуманізація кримінального законодавства нашої держави. Радянський Кримінальний процесуальний кодекс 1961 року давно вже перестав бути інструментом, який би захищав права та свободи громадян. Саме тому Захід привітав Президента України з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу, що наразі вже дає свої перші результати.

Зобов’язання перед Радою Європи щодо гуманізації вітчизняного кримінального законодавства Україна взяла на себе ще у далекому 1995 році. Проте минали роки, світ рухався вперед, а наша держава продовжувала жити за нормами Радянського Союзу. Україні  та її народу потрібні були реальні кроки у напрямку вдосконалення кримінального процесу та викорінення правового свавілля. Старий кодекс не забезпечував ефективного кримінального судочинства. Але основним фактором необхідності законодавчих змін стало те, що той кодекс не забезпечував і належного рівня дотримання прав людини.

Зміни стали реальністю лише з обранням Президентом України Віктора Януковича. Сьогодні міжнародна спільнота і громадяни нашої держави віддають належне українському Президентові, адже йому вдалося те, на що не вистачило сміливості у його попередників. Як результат, наразі Україна отримала дієвий та ефективний інструмент, здатний сприяти гуманізації кримінального законодавства.

19 квітня відбулася Всеукраїнська нарада працівників прокуратури, в якій взяв участь і Президент Віктор Янукович. Під час свого ґрунтовного виступу, Глава держава сказав про здобутки, що дає новий Кримінальний процесуальний кодекс. В той же час глава держави не забув нагадати правоохоронцям і про їх прямі обов’язки та їхню відповідальність за нехтування законодавчими змінами.

Як зазначають юристи-фахівці, перші результати, отримані за короткий проміжок дії нового Кодексу, вселяють впевненість, що зроблена справа матиме позитивні наслідки для українського суспільства та призведе до суттєвої гуманізації кримінального процесу.

За словами Президента України (з якими важко не погодитися), завдяки суттєвому обмеженню застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою та розширенню переліку їх альтернативних видів вдалося змінити саму структуру цих заходів. Пріоритетну роль стали займати заходи, не пов’язані з утриманням під вартою, і загалом відзначається позитивна тенденція зростання частоти їх застосування.

Такий новий для українського суспільства запобіжний захід, як домашній арешт, на сьогодні становить вже більше 7% у їх загальній структурі. Удосконалення правових норм дозволило підвищити ефективність і вже існуючих видів запобіжних заходів. Лише за 5 місяців дії нового Кодексу громадянами внесено у якості застави більше 65 млн. грн., у той час як за весь 2012 рік така сума складала 44 млн., а за 2011 рік - лише трохи більше 9 млн.

На думку Президента України, позитивні досягнення щодо застосування запобіжних заходів у поєднанні з результатами декриміналізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності дозволили істотно скоротити число осіб, які утримуються під вартою – майже на 35%.

Завдяки положенням нового Кримінального процесуального кодексу, які значною мірою посилили судовий контроль за процесуальними діями слідчого та негласними слідчими діями, було досягнуто суттєвого скорочення випадків втручання у приватне життя особи. Так кількість дозволів на проведення обшуків після набрання чинності Кодексом зменшилася майже наполовину.

Попри наявний позитив, глава держави нагадав, що будь-які спроби ігнорування змін, вихолощення їхнього змісту, безініціативне та недбале ставлення до своїх обов’язків отримають відповідну реакцію з боку Президента. І саме про це судді, прокурори та правоохоронці мають пам’ятати, перш ніж у них виникне думка чи цинічне бажання саботувати модернізацію України.

Василь Нечіпайло, журналіст