Вага інформації про землю зростає
84%
власників паїв відчувають інформаційний голод і 500 тисяч потребують юридичної
підтримки з земельних питань
Результати загальнонаціонального дослідження, проведеного
на замоПроекту USAID «АгроІнвест», засвідчують, що українські селяни –
власники земельних паїв фактично перебувають у стані інформаційного голоду. 84%
з них оцінюють свій рівень поінформованості про земельні питання як
недостатній. Через брак відповідних знань багато хто з них позбавлений змоги
ухвалювати свідомі рішення щодо майбутнього земельних ділянок.
Ці дані під час інтерв’ю навела Марина ЗАРИЦЬКА, яка у
складі Проекту USAID «АгроІнвест» відповідає за інформаційний компонент.
Розмова з нею присвячувалася результатам згаданого дослідження, яке виявилося
наймасштабнішим з усіх, котрі будь-коли проводилися в Україні на земельну тему.
- Яким джерелам інформації селяни надають
перевагу?
- На
лідерських позиціях перебуває телебачення. Його авторитет у селянському
середовищі залишається безперечним. Зрештою, це підтверджується і результатами
нашого дослідження. За оцінкою респондентів, телебачення є основним джерелом
інформації з земельних питань для 59% опитаних власників земельних паїв.
Як на мене,
нічого дивного у цьому немає: телебачення всюдисуще, практично в кожній
сільській хаті є телевізор. Добре, що люди мають можливість отримувати потрібну
їм інформацію, яка сама приходить в їхні домівки. Важливо, щоб ця інформація
була справді достовірною, а спілкування – довірливим, зі знанням справи, з
хорошим відеорядом.
Не здають
своїх позицій і друковані видання. Близько половини (48%) власників паїв
сказали, що зі шпальт газет та журналів дізнаються про земельні новини.
Подейкують,
що з часом газети та журнали підуть в небуття. Мовляв, з інформаційного ринку
їх витіснять Інтернет-видання. Зрештою, і динаміка їх розвитку засвідчує, що у
майбутньому може так і статися. Але…
Зараз ми
говоримо про сьогодення, а його особливість полягає в тому, що село не дуже
товаришує з Інтернетом. Лише 14% респондентів назвали його важливим джерелом
інформації, 8% - не дуже важливим, а 79% - і зовсім неважливим.
Чому так сталося? На те
є чимало причин. Одна з них - значна
частина власників земельних паїв (79%) має поважний або дуже поважний вік. Для
багатьох з них Інтернет - те саме, що й задзеркалля: всі про нього чули, але
жоден не бачив.
Разом з
тим, «АгроІнвест» надає великого значення Інтернет-можливостям. Адже серед
власників паїв майже 12,6% люди віком до 39 років. Зрозуміло, що економічна
дійсність змушуватиме їх опановувати все нове, а отже, постійно прогресувати.
Зокрема, ми
розповідаємо селянам про те, що доступ до Інтернету можна отримати в бібліотеках,
які приєдналися до проекту «Сучасна бібліотека». Говоримо про те, що саме через
бібліотеки можна зайти на Земельний портал України (ZEM.UA), який
створила і підтримує Асоціація «Земельна спілка України» за сприяння нашого
Проекту. Там зібрано дуже багато корисної інформації, яка стосується земельних
відносин. Зокрема, там розміщені детальні покрокові інструкції, як діяти в тих
чи інших випадках, а також шаблони різноманітних документів, необхідних тим,
кому треба звернутися за реєстрацією земельної ділянки чи для оформлення прав
власності на землю. Скориставшись ними, власники паїв самотужки можуть вирішити
чимало нагальних проблем.
- Ви нічого не сказали про можливості радіо і про те, як
воно їх використовує при висвітленні земельної теми.
- Лише 28% наших
респондентів назвали радіо важливим джерелом. Ще 20% сказали, що доволі активно
черпають з радіопередач земельну інформацію. Зізнаюся – такі низькі показники
для мене стали несподіванкою. Я завжди вважала, що радіо в житті селян посідає
особливе місце.
Чи вичерпало радіо свої
ресурси? Впевнена, що ні. У рамках Проекту «Моя земля – моє право», який ми
реалізуємо спільно з Українським освітнім центром реформ, регулярно виходять
дві радіопередачі. Сподіваюся, багато хто їх чув на хвилях радіо «Ера». Йдеться
про десятихвилинну програму «Моя земля – моє право» та ток-шоу з експертами з
земельних питань. Сподіваюся, що цей ресурс стане в пригоді багатьом власникам
паїв та фермерам, які шукають інформацію з земельних та аграрних питань.
- Існує так зване «сарафанне» радіо. Це коли до поширення
інформації долучаються родичі, друзі і просто знайомі люди. Чи використовуєте
ви «сарафанне» радіо в своїй роботі?
- «Сарафанне» радіо і
зараз працює потужно. І це при тому, що маємо комп’ютери, телевізори, радіо, газети,
журнали. Думаю, що «сарафанне» радіо ще довго залишатиметься важливим джерелом
інформації і селяни йому довірятимуть.
Хто у даному разі
поширює інформацію? Людина, яка викликає особливу довіру. Це – кум, брат, сват,
близький друг тощо. Якщо їм не вірити, то на кого тоді ще покладатися?
Вважається, що
«сарафанне» радіо посприяло входженню Польщі до Євросоюзу. Справа в тому, що
свого часу багато поляків виїздили до європейських країн на заробітки. Працюючи
там, вони знайомилися з життям місцевого населення, його побутом, культурою,
традиціями. І коли поверталися додому, то розповідали про побачене своїм рідним
та знайомим. І їм вірили. Вірили навіть більше, ніж офіційним джерелам
інформації. Фахівці визнають, що саме «сарафанне» радіо значною мірою налаштувало
поляків на входження до об’єднаної Європи.
Ми також покладаємо
великі надії на «сарафанне» радіо, але тут робимо ставку на тих носіїв
інформації, які можуть надати справді кваліфіковану пораду. Тому залучаємо до
своєї роботи сільських активістів, проводимо семінари на земельну тематику для
голів сільських та селищних рад, дорадників, інших людей, які можуть надавати
консультації фермерам, керівникам сільгосппідприємств та власникам земельних
ділянок. Ми їм розповідаємо про новели законодавства, порядок реєстрації прав
на землю та інші аспекти земельних відносин. А від них ця інформація вже
поширюється серед решти людей, яких вона теж безпосередньо стосується і якою
вони можуть скористатися, коли виникає така потреба.
До слова, 43% опитаних
назвали сільських голів важливим джерелом інформації, а орендарів – 34%.
- Звідки переважно черпають земельну інформацію керівники
фермерських господарств та сільгосппідприємств?
- Джерела тут різні і
все ж фермери та керівники сільськогосподарських підприємств найбільше
довіряють колегам. 73% респондентів вважають їх важливим джерелом інформації.
Для порівняння – сільські ради важливим джерелом інформації назвали 57%
опитаних, сільські сходи і Держземагентство –
по 41%, органи районної влади – 37%, місцеві осередки політичних партій
– 9%, неурядові організації – 8%.
Чи вся інформація
доходить до споживачів? Чи достатньо її? На жаль, як показало наше дослідження,
лише 16% власників земельних паїв, а також близько половини фермерів і
керівників сільгосппідприємств свій рівень «земельної» поінформованості оцінили
як достатній.
Це дуже важливі цифри,
які свідчать про незадоволений попит на інформацію з земельних питань. 84%
власників паїв відчувають гострий інформаційний голод. Це засвідчує, що у цьому
напрямку всім нам належить ще дуже багато працювати.
- Рівень обізнаності визначається наявністю проблем. Якщо
вони існують, то люди змушені їх вирішувати. Отож, цікавляться, як краще це
зробити, шукають потрібну інформацію. А з якими проблемами найчастіше
доводиться стикатися власникам земельних паїв?
- Попри фактичне
завершення видачі актів на право власності, спори, пов’язані з оформленням прав
власності на землю, за частотою виникнення досі залишаються на першому місці –
38,3%. Чимало непорозумінь виникає під час переговорів з питань оренди землі.
Про це зазначив кожен п’ятий респондент. Порядок передачі або успадкування
землі за частотою спорів перебуває на третьому місці – 16,6%.
Майже половина всіх
спорів (43,6%) точиться з орендарями. Зазвичай, дві сторони мають претензії
одна до одної. Власники паїв жаліються на незначну орендну плату, а фермери та
керівники сільськогосподарських підприємств, навпаки, твердять, що вона є
зависокою і від того потерпає ефективність агровиробництва.
Не завжди орендна плата
виплачується вчасно. Кожен п’ятий респондент пожалівся, що орендарі не повною
мірою розраховуються з ними.
Третина
суперечок (32,5%) точиться з органами влади. А це значить, що власники паїв
опиняються в невигідних для себе умовах.
Поясню, у чому тут річ.
Переважно у ролі орендарів виступають потужні сільськогосподарські
підприємства. Зазвичай, у своєму штаті вони мають висококваліфікованих юристів.
Останні покликані захищати інтереси своїх роботодавців. Місцеві органи влади
також мають кращий доступ до юридичної допомоги, ніж селяни.
Питання – як захистити
свої права селянам? Адже не кожен, перебуваючи у конфліктній ситуації з тим же
орендарем або з владою, здатен найняти правника, щоб одержати від нього
відповідну юридичну консультацію.
Проект «АгроІнвест» докладає
значних зусиль, щоб власники паїв не залишилися без юридичного супроводу.
Правову допомогу ми надаємо через наших партнерів – громадські організації, в
яких працюють кваліфіковані юристи-земельники. Такі програми на сьогодні ми
підтримуємо у восьмих областях України - Дніпропетровській, Житомирській,
Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Тернопільській, Херсонській та
Чернівецькій.
Крім того, при
Земельній спілці України за сприяння «АгроІнвесту» створений Ресурсний центр,
який згуртував дуже кваліфікованих юристів. Саме вони підтримують згаданий
раніше Земельний портал України (ZEM.UA), а також аналізують типові проблеми, з якими стикаються
власники паїв і фермери, створюють покрокові схеми для вирішення земельних
питань. А головне – проводять навчання для сільських та селищних голів,
дорадників та всіх тих, до кого власник паю може звернутися за порадою. У такий
спосіб ми намагаємося задовольнити інформаційний голод з земельних питань і
допомогти селянам за потреби знайти правовий захист.
- Близько 9% опитаних
сказали, що відчували потребу в правовій допомозі чи консультаціях, і ще понад
6% мають зараз невирішені правові питання, що стосуються земельного паю. Може
видатися, що це невисокі цифри… Але якщо врахувати загальну кількість власників
паїв в Україні, то за цими відсотками стоять близько 500 тис. спорів, які
точаться навколо землі. Щоб вирішити їх, треба виконати великий обсяг роботи.
Нам до неї не звикати. Ми будемо й надалі працювати над тим, щоб проблем у
земельних відносинах поменшало і щоб земельна реформа в Україні була прозорою,
а землевласники не залишалися сам на сам з земельними проблемами.
Михайло ВЕРНИГОРА,
Національний прес-клуб з
аграрних та земельних питань
No comments:
Post a Comment