Погляд
Прогнози світових аналітичних агенцій щодо другої хвилі економічної кризи
змушують владу України шукати нові шляхи протистояння їй. Вирішення такої
задачі загострюється цілою низкою факторів, що породжують все нові і нові
виклики перед нашою державою. Тому доцільним бачиться об’єктивний аналіз того,
що робиться і які перспективи в подальшому очікують на Україну.
Нещодавній візит Президента Віктора Януковича до Ашхабаду вніс нові
корективи у розуміння сучасних економічних інтеграційних процесів України. Так,
заяву українського Президента про те, що коли сьогодні не знайти інструменту
співпраці з Митним союзом, Україна може багато втратити, а це неприпустимо для
економіки нашої держави, економісти розцінюють як зважений крок державного
діяча. З іншого боку залишається питання про остаточну інтеграцію України до
Європейського Союзу, яке теж не можна залишати у підвішеному стані. То ж як
розуміти таку позицію?
Експерти зазначають, що сучасні реалії самі вказують на те, що без
співпраці і зі Сходом, і з Заходом Україна просто не виживе. Таким чином, на
думку фахівців, політика Президента Україна не позбавлена здорового глузду та
економічного прагматизму. І дійсно, було б помилково відмовлятися від співпраці
з країнами Митного союзу, адже тільки один товарообіг нашої держави з
країнами-членами даного утворення за останній рік перевищує 60 млрд. доларів
США. В свою чергу, товарообіг з країнами ЄС за 2012 рік наближується до цифри
30 млрд. доларів. Тому не варто різко рвати усі кінці ні в східному, ні у
західному напрямку. Потрібно балансувати між двома вогнями, при цьому завжди
пам’ятаючи про суто власний – український інтерес.
Як не крути, але на 22-ому році своєї незалежності Україна повинна захищати
власні інтереси. Геополітичне положення нашої держави дозволяє це робити, адже
і Брюссель, і Москва розуміють, що у випадку економічної ізоляції в першу чергу
втрачає не офіційний Київ, а саме європейці та «державні мужі Кремля».
Політологи віддають належне Віктору Януковичу. Президент України ось вже
третій рік поспіль не дозволяє чужинцям нав’язувати нашій державі їхню гру та
диктувати небезпечні для вітчизняної економіки умови. Саме цим пояснюється
економічний шантаж таких політиків як
Володимир Путін, Ангела Меркель і цілої низки світових гравців меншого
масштабу.
За словами ряду фінансових експертів, Віктор Янукович розуміє, що тільки
політика так званого «національного егоїзму» дає Україні шанс бути рівною серед
рівних. І справді, за часів Кучми нас увесь час тягнуло на Схід, а президент
Ющенко своєю короткозорою політикою встиг зіпсувати усі можливі відносини з
Росією. Як наслідок – ні до Європи не потрапили, ні дешевого газу не здобули.
То ж, може, вже час задуматися, що не варто лягати під когось, а час починати
будувати свою власну економічну політику?
Днями було оголошено про закінчення розробки Національного плану дій
України на 2013 рік. Він повністю базується на вищезгаданому принципі
«національного егоїзму». Що це означає? А означає це лише одне – поки наші
партнери не зрозуміють, що їм доведеться рахуватися з інтересами України і
поважати їх, доти не буде жодних поступок з нашого боку.
Таку позицію Президента України можна назвати реальним кроком по зміцненню
не тільки міжнародного іміджу нашої держави, але і нарощування її власних
економічних потужностей. Цілком ймовірно, що право на існування «українського
національного егоїзму» вже дуже в скорому часі визнають Європа, Росія,
Казахстан та й інші держави. Дехто з наших іноземних партнерів це вже зробив -
і у виграші залишаються як вони, так і Україна.
Глобальний світ диктує усім державам свої жорстокі умови. Часи шантажу та
залякування йдуть у минуле. На світову арену випливають взаєморозуміння, довіра
та конструктивна співпраця. Наразі Україна готова до такої політики. А час
покаже, чи готові до неї наші сусіди по спільному європейському дому, що не
закінчується на кордонах Польщі, а йде далі на Схід.
Юрій Кош, кандидат економічних наук
No comments:
Post a Comment