Михайло ГОЛОВКО

Михайло ГОЛОВКО народився 3 травня 1983 року в селі Токи Підволочиського району Тернопільської області, з якого походить його мати, Головко (Яроцька) Галина Русланівна. У цьому мальовничому краї проживав до 10 років. Ще змалку цікавився історією України. Цьому сприяла історія місцевості. Зовсім недалеко від домівки Михайла виднілися руїни замку XVI століття, героїчно взятого козаками у часи Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

З особливою зацікавленістю Михайло Головко слухав історії про Українську Повстанську Армію, адже чимало його родичів воювали у її лавах за волю нашої країни. Зокрема, рідний брат бабусі Михайла, Євген Борецький, був вояком УПА і вижив після важкого поранення, яке отримав під час одного з каральних рейдів енкаведистів. Від нього Михайло чув багато розповідей про запеклі бої повстанців з окупантами.

Нині, виступаючи за державне визнання ОУН-УПА, Михайло захищає те, що є частиною його особистої історії. Українські герої мають бути вшановані, а молоді українці повинні вивчати правдиву історію національно-визвольної боротьби.

Батько Михайла, Головко Йосиф Богданович, родом із села Рожиськ Підволочиського району. Брав активну участь у подіях українського національного відродження 1980–1990-х років на теренах Тернопілля.

Як і мільйони українських сімей, батьки Михайла шукали можливості поліпшити життя для своїх дітей, заробляючи гроші за кордоном. Коли батьки були на чужині, чотирнадцятирічний Михайло залишився з молодшими братом та сестрою, взявши на себе важку роль голови сім’ї. На той час припадає період формування у нього лідерських якостей.

У 2000 році Михайло завершив навчання у загальноосвітній школі №9 м.Тернополя та вступив до Тернопільської академії народного господарства (тепер ТНЕУ). Під час навчання в академії брав активну участь у політичних акціях, зокрема “Україна без Кучми”. У 2005 році з відзнакою закінчив навчання за спеціальністю “Міжнародна економіка”, а у 2011-му аспірантуру в Тернопільському технічному університеті ім. Івана Пулюя на кафедрі “Маркетинг на виробництві”. У 2012 році здобув диплом за спеціальністю “Правознавство” у Київській міжрегіональній академії управління персоналом.

У 2002 році Михайлові довелося відчути на власному досвіді гіркоту заробітчанського хліба, перебуваючи у Німеччині та Італії на заробітках. Спілкуючись з українськими заробітчанами, він запитував себе: чому ми, працелюбний народ, живучи у багатій країні в центрі Європи, працюємо за копійки по всьому світу? Михайло, як і мільйони українців, не міг знайти потрібної відповіді на це запитання, тому вирішив повернутися в Україну, зайнятися громадською діяльністю і долучитися до політичної боротьби.

Повернувшись на рідну землю, у 2002 р. Михайло вступив до лав ВО “Свобода”. У 2005 році очолив Тернопільську міську організацію, а в 2011 р. – став заступником голови Тернопільської обласної організації ВО “Свобода”.

У 2006 році Михайло Головко обраний депутатом Тернопільської міської ради від ВО “Свобода”. Багаторазово визнаний громадськістю та журналістами одним з найактивніших депутатів. Серед його здобутків – важливі місцеві ініціативи, соціальні проекти, спрямовані на підтримку молоді, спорту, ветеранів ОУН-УПА, розвитку територіальних громад у різноманітних сферах суспільного життя.

У 2010 році на чергових виборах до Тернопільської міської ради громада міста вдруге обрала Михайла Головка депутатом. Він отримав найбільшу підтримку серед усіх мажоритарних округів міста. За останні роки Михайло Головко був автором низки важливих ухвал, які згодом були поширені по всій Україні: “Про заборону нічної торгівлі алкоголем у місті Тернополі”, “Про заборону розміщення на вулицях міста гральних автоматів”, “Про заборону продажу пива у паркових зонах міста та тютюнопаління у громадських місцях”.

Михайло Головко є головою обласної громадської організації “Твереза Тернопільщина”, активно займається спортом, веде та пропагує здоровий спосіб життя. Обраний головою Тернопільської обласної громадської організації “Захист рідної землі”, а також головою штабу “Захист української мови” на Тернопільщині.

Одружений, разом з дружиною Мар’яною виховує сина Гордія. Життєве кредо: «Шляхетність! Мудрість! Мужність! Шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш!».