Телебачення- вікно у великий світ !

У сучасному житті інформація поширюється з надзвичайною швидкістю. Ми не можемо сказати ,що це регрес , а навпаки прогресивні сторони людства. Адже на сьогоднішній день суспільство досягло високого не лише інтелектуального , а й особистого розвитку . І все це завдяки комунікаційним технологіям,які  не лише інформують  людей,а й заставляють висловлювати свою думку з приводу тих чи інших суспільних ,економічних,національних,регіональних,особистих проблем. І в свою чергу вагому роль займають телекомунікації (телебачення,Інтернет). Щодня ми дивимося різноманітні телепередачі,які несуть певний сенс,і завданням яких є вплив на стереотипи людей! Можна сказати ,що одні телевізійні передачі можуть нести позитивний вплив ,пробуджуючи активні дії у суспільства ,а інші,навпаки негативно впливати на саму поведінку спостерігача. З розвитком НТР відбувалося "осучаснення" не лише технічної бази ,а й самих знань людства.На основі цих знань формувалася суспільна думка ,а значить і телебачення. Оскільки у світі є телебачення,  на основі цього й з*явилися такі професії як журналіст,кліпмейкер,телеведучий.Я вважаю,що без засобів масової інформації було б неможливе наше життя,тому що це джерело інформації, вікно, через яке видно увесь світ.Візуальний характер телевізійного викладу впливає насамперед на емоції людини, а не на її свідомість. Екран оперує найчастіше образами, а не поняттями. А якщо врахувати, що в більшості випадків телевізійні програми не піднімаються до рівня образного засвоєння дійсності і глядач найчастіше зустрічається з примітивною візуальною інформацією, то побоювання дослідників телебачення, пов'язані з його негативним впливом, зрозуміти неважко.
За допомогою маленького телеекрана люди одержують доступ до таких творів культури, які віддалені від них не тільки в просторі, але і в часі. За допомогою телекамери ми попадаємо й у музейний зал, і на лекцію відомого вченого, і на концерт віртуоза-виконавця, і в театральний зал, і навіть на сцену  та за куліси.Не говорячи вже про можливість власними очима бачити і милуватися красою далеких архітектурних споруд ,пейзажами далеких і східних країн.
Важко сперечатися з тим, що телебачення - відмінний засіб популяризації старих мистецтв, щось на зразок ілюстрованого журналу. Багато що вказує на користь цієї думки, а насамперед практика сучасного телебачення. Адже в його програмах ми знайдемо і театральний спектакль, і кінофільм, і естрадне представлення, і багато інших видів мистецтва. Подібне бачимо з журналом чи газетою. Незалежно від того, що вони друкують на своїх сторінках - вірші, розповіді чи малюнки, останні не стають новим видом літератури чи живопису, так і телебачення деякими дослідниками розглядається як новий засіб вираження лише тому, що воно показує різні твори мистецтв.Але є істотна різниця в характері публікації на сторінках преси й екранах телевізорів. Друкуючи, наприклад, роман чи статтю, друкарня виконує чисто технічну функцію. Цього не можна сказати про студію телебачення, тому що вона не тільки "репродукує", але і створює. Телебачення не тільки публікує спектаклі і передачі. Воно і створює їх. Тим самим телебачення не тільки спосіб організації програм, але і засіб вираження, що володіє власною специфікою.
Тому ,хочу сказати,що телебачення- незвичайна серія картинок ,які дивують своєю різноманітністю ,і не важливо якого кольору вони є,важливо те ,який сенс вони несуть .Свідомість людини влаштована настільки ,що  вона підвладна різним засобам впливу.Тому у завдання телебачення входить не тільки задоволення культурних запитів ,а й їхній розвиток ,виховання в людини потреби в насправді великому мистецтві.