Прошу слова

Роздуми з приводу останніх подій

      Прикро і мерзенно на душі. Як людині, як  журналісту. Уже третій день, відколи влада намагається зробити дурнями кожного із нас, а самій  вийти «білою і пухнастою» із ганьби через побиття 18 травня ц.р. своїми найманцями журналістів. Очевидно, що через відсутність довіри до неї,  як ганебний факт було б сприйняте небажання покарати  тих войовничих молодчиків, які тренуються на спортивній базі МВС і б’ють журналістку, які брали участь у рейдерському  захопленні будинку вчительки із Києва і які зривали встановлення волевиявлення громадян на одному із округів на виборах до Верховної Ради України. Так би було, якби не цинізм, з яким в один голос правлячий режим  брехнею почав себе виправдовувати – устами  високопосадовців, депутатів-регіоналів ( Ганна Герман в цьому хорі – недосяжна вершина), мовчанням Президента В. Януковича. І це на тлі галасливих розмов  про нібито бажання біло-блакитної команди стати частиною Європи. Із закликом про об’єктивне розслідування недільної провокації з обов’язковим покаранням винних знову до влади України звернулася та ж Європа. Бо такі речі для неї не зрозумілі та не прийнятні. Але у влади нашої країни свій  план і своє завдання – залякати суспільство, дискредитувати тих, хто не мовчить, хто має інші  цінності і життєві критерії. Це ми всі, хто хоче іншого, кращого життя і розуміє, що при цій владі його не буде, стали «фашистами». Це проти нас звозять працівників бюджетної сфери  і  державних службовців  на «антифашистські  мітинги», на яких надривно всілякі «колесніченки» лякають фашизмом і розколюють суспільство, а потім усе це «правильно» подають підконтрольні телевізійні канали. Фото ж і відео зйомки тих журналістів, які мають мужність і волю працювати не за «темниками» - для них  фотомонтаж.  Самих же журналістів б’ють підготовлені найманці. Це саме  при такій владі Прем’єр-міністр  дає вказівку про позбавлення акредитації  тих журналістів, які вимагають об’єктивного і справедливого розслідування факту побиття їх колеги, і тим самим подає приклад  перешкоджання професійній журналістській  діяльності. То ж чи можна розраховувати на справедливість при цій владі?

    Але в історії це вже було. А перемога визначається не фізичною силою, а природнім прагненням людей до справедливості. Справедливість же не на боці цієї влади…

        Світлана Федишена,

 член НСЖУ,

 голова фракції Всеукраїнського об’єднання « Батьківщина»

 у  Кременецькій районній раді