Ветерани –«кубинці» хрещені Карибською кризою

Засекречені війни

Ветерани –«кубинці» хрещені Карибською кризою

(До 50-річчя висадки військ СРСР на Кубу)

П’ятдесят років тому у генеральному штабі Міноборони колишнього СРСР цілком таємно було розроблено операцію «Анадир», у якій взяли участь понад 44 тисячі військових колишньої Радянської армії. Серед них був і наш земляк – Степан Федорович Фасолько - тоді командир розрахунку наведення ракет. Кожен із тих солдатів, яких після навчання у Прибалтиці кинули на Кубу, добре знав своє військове завдання. А всі разом вони - від солдата до генерала - виконали визначну в історії людства місію – врятували планету від третьої світової війни…

-          Чому «Анадир»? – запитую у свого співрозмовника – ветерана-«кубинця».

-          Чесно кажучи, ми теж не знали чому, - відверто зізнається Степан Федорович. – Мабуть, через те, що      Степан Фасолько, ветеран-«кубинець»                                     Анадир – порт у Берінговій затоці – на такій же відстані від Москви, як і острів Куба. Тому, напевно, й назвали секретну операцію «Анадир»,щоб ніхто не здогадався про її основну мету…

-          Нас переправляли на Кубу у режимі особливої секретності, як працівників сільського господарства. На кораблі «Адмірал Нахімов» через Атлантику ми йшли 23 доби. Потім нас завезли на місце дислокації ракетних установок, які були під охороною військ ППО. Усі ми відчували напругу, подих війни був настільки реальним, що кожного дня ми чергували біля установок безперервно. Загострилась ситуація у жовтні 1962 року, коли війська ППО збили американський розвідувальний літак. Загалом же блокада Куби тривала близько двох тижнів. Під час прориву блокади загинув суховантажний корабель «Юрій Гагарін», який буквально врізався в американський корабель. Тоді врятувалось лише 16 чоловік, решта 600 загинули. Сотні наших земляків знайшли свій спочинок на острові Свободи. Через секретність операції наших загиблих солдат не відправляли на Батьківщину, а ховали на Кубі.

 Лише через три десятиліття, у 1990 році, нас визнали воїнами-інтернаціоналістами. Учасники Карибської кризи у жовтні-листопаді 1962 року отримали навіть пільги як учасники бойових дій, які пізніше чомусь відмінили.

З часу Карибської кризи минає 50 років, але уроки, винесені з того конфлікту, завжди нагадуватимуть усім нам, наскільки крихким і вразливим є наш світ перед силою ядерної зброї.

Воїни-«кубинці» й досі пам’ятають ті жахливі дні холодної війни, вшановують пам’ять своїх однополчан, яких уже немає серед живих. Серед загиблих наші краяни – Юрій Яковлєв, Олександр Мінчук, а серед живих - ветерани Петро Козіцький, Степан Узаревич, Афанасій Мандзій, Віктор Збаразький, Степан Слошинський і наш співрозмовник – Степан Фасолько.

Завтра, 14 липня, ветерани-«кубинці» у своїй обласній спілці, яку багато років очолює полковник Валерій Матвєєв, проводять зустріч пам’яті, на якій кожен зможе згадати про події далекого 1962 року на острові Свободи, вшанувати пам’ять загиблих і вкотре нагадати сучасним політикам про Карибську кризу, яка нині оселилася у душах багатьох народних обранців…

Віктор Вікторов