Божої науки навчаємося із катихизму

Духовні традиції

Божої науки навчаємося із катихизму

…Духовна освіта сягає своїм корінням у далеке минуле. Ще у 1086 році княжна Анна, донька Київського князя Всеволода Ярославовича, першою на Київській Русі започаткувала дівоче училище при Андріївському жіночому монастирі, що у Києві. Ці християнські традиції продовжила протягом століть дочка  польського князя Святослава Предслова – Єфросинія, княгиня Євпаксія-Зоя, донька Мстислава Володимировича, онука князя Мономаха. Княгиня Чорторийська-Горностай  продовжила справу духовної освіти у заснованому нею Пересопницькому монастирі..

А у наші дні давні християнські традиції продовжують прихожани у багатьох храмах Галичини та Волині. Зокрема, у церкві Різдва Пресвятої Богородиці, що у Кременці, де настоятелем отець Йосип Мандро, жінки об’єдналися у молитві. Їх спілка, яку очолює мати трьох дітей – Оксана Джоджик, так і називається – «Матері у молитві» Нещодавно ми зустрілися із нею та поцікавилися діяльністю материнського товариства…

«Матері у молитві» - школа духовного виховання

- Пані Оксано, кому спало на думку створити таку незвичайну школу?

- Ця школа започаткована в Україні давно. До нас в Кременці завітали представники з Тернопільської катетри і запропонували створити таку організацію при греко-католицькому храмі. Багато прихожан погодилися. І так почало існувати таке товариство, де батьки моляться за своїх дітей.

-  Керування такою релігійною громадою - це велика відповідальність. Що саме підштовхнуло Вас на такий крок?

- У нас в групі більш старші люди, а молоді зовсім мало. Запропонували мені, бо я енергійніша та відповідальніша, і якось, не задумуючись, погодилась на це.

- Як давно Ви керуєте товариством «Матері у молитві»?

- Очолюю від початку заснування, вже сім місяців.

- Чи відвідують діти ці заходи?

- Ні. Батьки залишаються після служби і моляться. Ми дякуємо за дар материнства, просимо за добре навчання, за правильний вибір дитини в житті.

- Можливо, у Вас уже з’явилися традиції за такий невеликий період  існування спілки?

- Поки що ми не маємо ніяких традицій, бо тільки починаємо розвиватися і нас дуже мало. А от члени Тернопільської спільноти організовують походи та прощі. Єдине це те, що ми молимося за прохання кожного зокрема. Є люди, які озвучують вголос свої проблеми, прохання чи якісь негаразди - і тоді ми молимося за них усі разом.

- Які перспективи розвитку Вашого товариства у майбутньому?

- При нашому храмі є вільне приміщення, в якому ми хочемо створити школу для дітей, де вони вивчатимуть англійську мову, освоюватимуть мистецтво вишивки, але для цього потрібні кошти, яких, на жаль, у нас на даний час немає. 

- Пані Оксано, ми впевнені, що з Божою ласкою та благословенням матері спільною молитвою здолають усі труднощі і виховуватимуть своїх дітей на славу Богу і віри християнської. Тож щиро зичимо Вам і спілці «Матері у молитві» здоров’я, непохитності у своїх діяннях і справжнього материнського щастя.

- Щиро дякую Вам. Живіть з Богом у серці - і Господь Вам допоможе у всьому.

Отець Йосип, настоятель греко-католицького храму  Різдва Пресвятої Богородиці, що у Кременці, разом із маленькими прихожанами – учнями катехизичної недільної школи .

Щотижня отець Йосип навчає дітей катихизму – Божої науки, а маленькі християни  несуть у життя свічку віри у Господа, даруючи ближнім Віру, Надію і Любов…

Школа ця започаткована із самого створення церковної громади – з вересня 2001 року, новий храм освячено у жовтні 2005 року, а нині у недільній школі навчаються двадцять дітей, вивчають основи Закону Божого, готуються до першої Святої Сповіді та Святого Причастя. А влітку відпочивають та навчаються у Духовному Маріїнському центрі – Зарваниця…

Розмову вели Катерина Давидюк і Олена Тарасюк,

студенти факультету журналістики МЕГУ ім. С.Дем’янчука