Сколівський держлісгосп у 2007 році одним
із перших в Україні розпочав будівництво лісових доріг. Їх мережа погано розвинена У Карпатах. Правильніше,
взагалі не розвинена. Дороги зазвичай тільки з’єднують населені пункти, а
інколи буває, що вони ведуть у глухий кут без сполучення з іншими. Найбільше
таких шляхів загального користування у Карпатах. Навіть на мапі найкоротше
з'єднання між двома сусідніми населеними пунктами показує шлях, який насправді
не існує через відсутність дороги. Прикладом може бути село Орів, котре за
територіальним поділом належить до Сколівського району, а щоб до нього
добратися необхідно проїхати два села Стрийщини. Будівництво лісових доріг
зможе частково полегшити сполучення і зменшити навантаження на шляхи загального
користування.
- Перші дві дороги будували австрійські спеціалісти.
Звичайно, що тоді не було досвіду і відповідної техніки, - каже директор
Сколівського держлісгоспу Остап Бойко.
Та вовка боятися - в ліс не ходити, не для сколівчан. Вони самі навчилися
прокладати гірські дороги будь-якої складності. Тепер від проектно-кошторисних
робіт до самого будівництва все
виконується місцевими спеціалістами.
Кожний етап роботи має свої приховані труднощі, які колектив долає разом
із директором. Щороку у господарстві прокладають по вісім кілометрів доріг.
Роботу проводить декілька місцевих фірм, які вже мають чималий досвід і
відповідну техніку. З року в рік
підрядники нарощують темпи і «мускулатуру» завдяки купівлі потужної
європейської техніки. Зараз до сколівчан приїжджають, щоб набратися досвіду чи
проконсультуватися з тих чи інших питань, що виникають при прокладанні таких
доріг у сусідніх гірських районах Львівської та Івано-Франківської областей.
Шляхи у держлісгоспі торують за технологією,
яку використовують в Австрії та
Швейцарії. Одним словом, за європейськими стандартами. На сьогодні, у лісгоспі
вимощено п’ятдесят два кілометри доріг.
Насамперед, перед початком проектних
робіт ,за словами Остапа Бойка ,визначається доцільність і першочерговість
будівництва дороги.
Принаймні, шлях, який зараз прокладають
між селами Верхня і Нижня Стинави, має з’єднатися з двома іншими і закільцювати
великий лісовий масив в нижній частині держлісгоспу. Перша дорога йде від Верхнього Синєвидського лісництва, друга -
від Орівського лісництва. Закільцювання великого лісового масиву дасть змогу
більш ефективно доглядати ліс, зменшити затрати на його заготівлю, а також
знизити браконьєрство. Відповідальний за угіддя, де будується дорога, Андрій Солонинко.
Під його безпосереднім керівництвом здійснюється вирубка лісу, який росте на
шляху прокладання дороги. Він чітко стежить за тим, щоб робочі не пошкодили
реліктових модрин, які занесені у Червону Книгу.
На думку директора Остапа Бойка, уже минули ті часи, коли місцеві
мешканці для свого виживання самовільно вирубували ліси. Таке явище було
поширене в дев’яностих роках минулого століття. Наявність доріг тепер
унеможливлює самовільні вирубки. Тепер 80 відсотків населення Сколівщини, які
користуються дровами, мають можливість купити їх у держлісгоспі для своїх
потреб за фіксованими цінами ...
Сколівський держлісгосп - велике
господарство, яке не тільки заготовляє ліс, а також займається його переробкою.
Тридцять відсотків від заготовленої деревини йде на власні потреби. З неї тут
виготовляють різноманітні вироби, які користуються попитом серед вітчизняного
споживача. Також багато лісу і дерев’яних виробів йде на експорт в Європу.
У попередні роки бували
випадки, коли бракувало коштів для сплати податків, тоді на допомогу приходили
бізнесмени з Івано-Франківщини. За ці послуги на початку наступного року доводилося відпускати «благодійникам» деревину за невигідними цінами для держлісгоспу. Тепер таке не
практикують завдяки змозі торгувати із
західними партнерами та поглибленій переробці деревини. Деколи попит на
продукцію перевищує пропозицію. Нещодавно приватний підприємець з Долини
закупив 800 кубометрів деревини. Мабуть,
Долинським виробникам не вистачає власних ресурсів і вони змушені приїжджати до
сусідів. Складається враження, що держлісгоспи Франківщини ведуть неправильну
господарську діяльність і не хочуть співпрацювати з приватними переробниками.
Також у
Сколівському держлісгоспі відсутня практика, коли заготівельним організаціям за
виконану роботу платать деревиною. Тут дотримуються чіткого правила, що оплату
здійснюють грошима. Всі, хто має намір придбати деревину, повинні її закупити
через торги. Такий вид розподілу і організації праці унеможливлює крадіжки
лісу.
З прокладенням лісових доріг та появою важкої
техніки у найвіддаленіших куточках гір змінюється життя диких звірів. На думку багатьох місцевих жителів, вони
змушені мігрувати і залишати свої традиційні місця проживання. Держлісгосп веде
мисливське господарство на своїх територіях і якнайкраще володіє інформацією
про диких тварин, які мешкають у цих лісах. Єгері справно виконують свої обов’язки
по своєчасній підгодівлі у зимовий час і оберігання їх від браконьєрів. Вони
розповідають, що посадки лісу котрим більше десяти років стають добрим при хистом
і місцем розмноження звірів і тварин.
Та крім виконання своїх обов’язків
охорони і догляду лісу, директор держлісгоспу Остап Бойко дбає про соціальну
сферу. Тут щороку покращують умови праці, купують сучасну деревообробну техніку. Нещодавно викупили приватний
деревообробний цех і додатково створили нові робочі місця. Всі працівники гарантовано
отримують високі зарплати і мають
соціальний захист. Директор Сколівського держлісгоспу дбає і про збереження
лісових угідь, площа яких складає 22800 га. За науковими висновками, лісгосп
може щороку вирубувати ліс до трьохсот гектарів. Та кожного року тут проводять суцільні вирубки на площі майже 150
га, тобто у двічі меншій, ніж дозволено науково-обгрунтованими стандартами.
Крім того, на дев’яноста гектарах ще проводяться санітарні вирубки всихаючих
смерек. Своєчасний догляд лісу продовжує його вік і підвищує цінність деревини, а вирубані площі заліснюються
цінними породами, які добре прижилися у гірських умовах. Віримо, що на
території Сколівського держлісгоспу Карпатські гори завжди радуватимуть
громадян України та гостей краю своєю фауною та флорою.
В.Моршинський,
м. Сколе, Львівська область
No comments:
Post a Comment