3.8.12

Дім з секретами і душею…



Галина Вдовиченко «Бора»
Читати про буденність не цікаво. Особисто мені не надто цікаво. З однією поправкою: було. Доки до рук не потрапив роман «Бора». Увагу притягнула назва, палітурка і оформлення книги. А тоді від тексту вже просто не вдалося відірватися.
Хотілося б розказати про що книга. Але, напевно, не вдасться. Можна просто сказати, що вона про життя одного… будинку. Саме так, будинку. Дому, який здобув нове життя. Неждано-негадано одного дощового ранку його віддали. А тоді все закрутилося…
Христина – головна героїня роману. Жінка середнього віку; їй все не вдається дописати вистражданий роман; син усе віддаляється; наступає хвиля «пошуку себе». От, власне, і всі проблеми. А далі тільки несподіванки – дім у спадок. А на додачу нові друзі. І не надто нові. Ліда – краща подруга, котра всіма силами намагається сховатися від буденності, з головою поринаючи (хоча б на кілька днів) у чуже життя… Божена зі своїми «фішками» і незмінним оптимізмом; «руде сонечко», що наповнює енергією життя дому і серця його мешканців. Людина, що вже зробила найбільшу помилку свого життя – Іван Іванович. Та Гордій, котрий надто багато мовчить… А ще – кіт, собака, сад і… мрії. Багато-багато мрій, надій і сподівань, секретів…
Стигне чашка міцного чорного чаю; єдине джерело світла – екран ноутбука; за вікном шурхотить дощ; десь на першому поверсі біля каміну грається сіре кошеня; на кріслі біля каміну – недочитана книга; ескізи на маленькому столику…
Вся книга – це атмосфера, відчуття і переживання. Не шукайте тут Верберівської філософії чи детективності Агати Крісті, це не той мейнстрім, що у Алекса Гарленда, і немає таких поворотів сюжету, як у Стівена Кінга… Хоча, звісно, не без цього. Адже цікава книга складається з крапельки філософії, ложки загадок, роздумів за смаком – струснути, але не перемішати. Додати сюжетний поворот. Готова хороша книга. Ця книга – хороша.
Але якби мені довелося писати посвяту (або ж епіграф) до «Бори», то я б написала: «Прихильникам Джоан Харріс… Ми, українці, можемо не гірше!»
Неповторності і виразності роману надають львівський галицький колорит. А також авторська атмосфера. Рідна, від самого початку пережита і з трепетом випущена у вільне плавання. Напевно, це основна серед позитивних сторін. Інша, не менш значуща, – ретельно прописані персонажі, живі, трьохвимірні. Цікаві, зі своїми проблемами і радостями. Але не надто глибоко. Це не та книга, у якій вдасться сховатися від власного реального світу. Ні, навпаки, вона посилить, загострить відчуття «справжності» того, що відбувається за вікном, у домі.
Про «Бору» не варто говорити, її варто прочитати. Це віконце із віртуального світу, до якого ми надто звикли, у світ реальний. Шанс критично оглянути своє життя, переглянути свої пріоритети і задуматися: а чи не упустили ми бува найголовніший у житті шанс? Чи не загубили в гонитві за модою власну мрію? Чи не зробили найбільшої помилки? Чи є ще можливість усе виправити?...

Тетяна Марченко,
ВНУ, Луцьк

Наболіле Кременецькі манси газовиків



Пригадується, як у нещодавні часи розгулу демократії новоспечений міністр транспорту миттєво підняв ціни вантажоперевезень на залізниці майже у двічі. Здавалося б, для залізниці добре. Платоспроможні потужні клієнти мовчки стали платити більше, а дрібні змушені були перейти до власників автотрейлерів. І дешевше, і скоріше. Добре всім! Але існував один нюанс. Власником майже монополії автоперевезень на той час була дружина того ж міністра.
Отаке хитромудре сплетіння у наших національних побратимів і зветься мансами. І не дарма ми побратими. Бо ж кажуть: де пройшов наш - там їхньому робити нічого.
Візьмемо хоча б провінційний Кременець. Ну на чому тут заробиш? Виявляться, є на чому. Ось на звичайному і тепер майже незамінному газі, наприклад. Не тільки ж клятим москалям мати на ньому зиск. Можна і собі. Головне, добре все спланувати. Тим паче, що ти керівник одного з підрозділів так званого Кременецького ВПРГ, від слова якого залежить: бути в оселі газу чи ні. Заявив, що небезпечно чи не підходить - і трісни зі злості, а роби, що скаже, бо газ не підключать. Отак і почалася ціла навала недоліків у газових мережах споживачів. То шланги небезпечні, хоча ще кілька років тому їх ті самі підлеглі газового «божка» ставили мовчки, то конче необхідні газоаналізатори, щоб запобігти безконтрольному витоку газу, то до турбокотлів електростабілізатори. Для кожного споживача пакет розходів збільшився зразу десь 1 тис.гривень. Але це ще не все, як говорило рекламне туалетне каченя. Новий наступ на гроші споживача пішов з іншого боку. Для прикладу, у центрі міста в багатоповерхівці, де живуть зубожілі пенсіонери,  раптом виникла необхідність перевірки газових лічильників. Спробуйте сказати, що такої необхідності немає. Специ від газу заткнуть вам писок купою паперів, ними ж створеними. Тільки-от чомусь виявилось, що саме у безпомічних і незахищених бабусь лічильники несправні. Комусь про це оголосили словом, комусь намагались сунути для читання якісь акти, але до рук так і не дали. Оголосили термін - десять діб - на заміну лічильника і зникли. Коли старенькі дорахувалися, що вартує така заміна, то виявилося, що купити лічильник в середньому - 400 грн., робота газовиків по встановленню - біля  200 грн., а як санкції за невчасність - то ще декілька тисяч штрафу. Від такого шоку можна дещо і дістати, адже їх мінімальні пенсії  -всього 860 грн.
І все здається законним і правильним. Безпека в першу чергу, збитки газовні також варто враховувати. Ось тут і випливає оте, що зветься мансами. Виявляється, в умовах Кременця купити шланги, газоаналізатори, стабілізатори, лічильники та іншу дурню до газу можна лише в одному спеціалізованому магазині. І як ви гадаєте, чий це магазин?! Ну правильно! Отого ж газового «божка», що і віддав команду на терор споживачів. Бабусі заплатять - і всім буде добре.
Тепер за логікою тих же мансів, має бути добре і працівникам прокуратури, перевіривши законність бракування лічильників, наявність на це офіційних заключень незалежних фахівців. Бо якось дивно, що з обойми бабусь випала лише одна з добрим лічильником, і то мама міліціонера, а до колишнього працівника іншої серйозної структури навіть не зайшли. Може, і в прокурора був би так необхідний показник у роботі, в тому числі по виявленні корупційних дій.
Наштовхує на роздуми інше. Колеги газовиків – електрики проблеми своїх лічильників вирішили просто. За згодою сторін, вилучили у споживачів їхню власність - старі лічильники і безкоштовно встановили нові, тепер вже - свою власність, і ні в кого ніяких претензій немає. Просто? Так! Один недолік – ніхто не скубнув з того у свою кишеню ні копійки.
Можна уявити який вереск у свій захист підніме газовий «божок». Є впевненість, що навіть щось докаже, та чи стане від того легше тим бабусям, і чи наросте хоча би мізер совісті у самого «божка»?!
Максим Волинець         

«Зоря» облуди згасла – зоря надії вже зійшла…

 
Відмінні сходи озимої пшениці на полях відділку №6 «Агро-Експрес-Сервісу»

 


Техніка «Агро-Експрес-Сервісу» завжди у бойовій готовності до битви за врожай



Будь-яка добра справа починається з обовязку перед Богом і людьми, врешті, самим собою, власною совістю. Яким є цей обовязок, таким і буде результат…
«Агрофірма СВС» - що посієш, те й пожнеш, або як               депутат- регіонал своїх земляків обіцянками годував
…Про що думав керівник «Агрофірми СВС», нині депутат Кременецької райради від Партії Регіонів, Віталій Січковський, коли підписував угоду з керівником ПОП «Сокіл» Анатолієм Ковальським, здогадатися не важко. Бо підписав документ, умови якого, мабуть, і не збирався дотримуватись… У договорі, датованим жовтнем 2009 року, передбачено, що ТОВ «Агрофірма СВС» бере на себе зобовязання перед ПОП «Сокіл» розрахуватись за користування землею, площею понад 290 гектарів, сплатити орендну плату орендодавцям земельних паїв у розмірі 3% за кожну частку-пай. Загальна сума за оренду землі складає кругленьку суму – понад півмільйона гривень! Проте ні в 2010, ні протягом наступних років, аж до нинішнього часу «Агрофірма СВС» та його керівник, який родом із Розток, годував своїх земляків обіцянками. Бізнес вів фактично підпільно, та ще й умудрився поєднати його із державною службою на посаді заступника голови Шумської райдержадміністрації. Це класичний стиль місцевих регіоналів – видавати себе за «білих і пухнастих», а насправді окрім гордині й підступності, зневаги до простих людей – нічого немає. У списку обдурених нинішнім депутатом-регіоналом Віталієм Січковським, колишнім міліціонером з великими зірками на погонах та держслужбовцем, близько 170 жителів Розток. Його земляки повелись на обіцянки «підпільного» бізнесмена і чекали манни небесної майже чотири роки… Нарешті терпець урвався. І не дивно, бо перед цим ще сподівались селяни знайти порозуміння із земляком-благодійником, пізніше керівник «Сокола» А.Ковальський та місцевий сільський голова В.Дармограй звернулись за допомогою до місцевого голови РДА І.Михальчука. Коли це не допомогло, депутати Розтоцької сільської ради надіслали лист  до голови ради та держадміністрації Кременецького району, у якому вказано, що станом на 30 листопада 2011 року не виконано рішення Розтоцької сільської ради та рішення зборів селян, протокол від 6 квітня 2011 року, щодо використання майна колишнього СВЗП «Зоря». А невиконання згаданих вимог селян призводить до  зменшення надходжень до місцевого і районного бюджетів та недовіри виборців своїм депутатам. Нагадаємо, що рішення сесії Розтоцької сільської ради з цього приводу було прийнято ще на початку 2011 року:
УКРАЇНА
РОЗТОЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОН ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
П'ЯТА СЕСІЯ ШОСТЕ СКЛИКАННЯ



РІШЕННЯ



від 17 січня 2011 року
с.Розтоки                        26



Про використання майна СВЗП «Зоря»
пп.
Січковською С.С.



Заслухавши пропозиції депутатів сільської ради, керуючись ст..
26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська рада


вирішила:


1.Рекомендувати пп.. Січковській С.С. звільнити приміщення та
господарські
двори СВЗП Зоря", які використовуються протягом
двох
років без договорів оренди.
2.В разі невиконання пп.. Січковською Срішення сільської ради
звернутися
до райдержадміністрації та правоохоронних органів з метою
вирішення
даного питання.
                                                                                                                                                                               

                     В.Л.Дармограй

У квітні того ж року відбулась зустріч депутатів Розтоцької сільської ради з головою Кременецької РДА, під час якої місцеві жителі заявили про незаконне використання «Агрофірмою СВС» майна, балансоутримувачем  якого є орендне підприємство «Сокіл». Його керівник повідомив також, що на день проведення цих зборів ТОВ «Агрофірма СВС»  не розраховувалась із 181 пайовиком за оренду земельних часток.
На зустрічі були присутні начальник Кременецького РВ УМВС України в Тернопільській області Василь Крайник, начальник управління агропромислового розвитку Кременецької РДА Леся Грушицька, депутат районної ради власник «Агрофірми СВС» Віталій Січковський. Тоді ж начальник управління АПК Леся Грушицька наголосила на необхідності проведення майнового паювання, після чого проблема буде вирішена. Зі свого боку Віталій Січковський тоді відмовився звільнити приміщення і використовував їх до сьогоднішніх днів. Допоки сюди не прийшов господар із серйозними намірами, який сплачує податки до бюджетів усіх рівнів, розраховується із селянами за орендовану землю – це відоме не лише в Україні підприємство «Агро-Експрес-Сервіс», де генеральним директором – голова Рівненської обласної організації роботодавців агропромислового комплексу України – Сергій Костючко. Відтепер почнеться нова історія колись занедбаного і окраденого господарства, яке носило романтичну назву «Зоря»…
«Зоря» згасла – зоря зійшла… Ймення їй                       «Агро-Експрес-Сервіс»
          … Після того, як селяни з Розток досхочу наїлись обіцянок  «Агрофірми СВС» у вигляді врожаїв зернових у 3 центнери з гектара, підкріпившись вівсом, який «забули» у полі, вирішили-таки зняти локшину з вух, навішану земляком-регіоналом. У травні цього року вони провели загальні збори селян, на яких і вирішили усе майно колишньої «Зорі» продати підприємству «Агро-Експрес-Сервіс», керівництво якого уже в нинішньому році на потреби громади сіл Розтоки, Ридомиль, Лопушно виділило понад 40тис. гривень. І це лише початок…
     - Ми допомагаємо селу чим можемо, - розповідає директор дільниці №6 ПП «Агро-Експрес-Сервіс» Микола Вегера, можливо, не так як би хотілось, але не забуваємо про наших трударів, потреби їх дітей, сім’ї… Ми прийшли сюди не на рік- два, тому плануємо у Розтоках ремонт доріг, напівзруйнованих корівників, токового господарства… Люди матимуть роботу, оскільки вже у наступному році заплановано поставити на утримання 500 голів дійного стада. Для забезпечення його ефективного утримання ми проводимо сівозміну, виділяючи необхідні площі під кормові культури.
Тваринництво – це новий напрямок діяльності, минулоріч  «Агро-Експрес-Сервіс» почав активно втілювати проект вирощення високопродуктивних порід ВРХ німецької селекції. І вже навесні нинішнього року у новозбудованих та обладнаних за новітніми технологіями фірми «Де-Лаваль» корівниках, утримують понад 450 голів ВРХ гольштинської породи. На початку літа на привязне утримання буде поставлено ще 450 голів високопродуктивного стада.
Отож, на зміну тим, хто роками морочив голову селянам у Розтоках і працював на розвал того, що й так «на ладан дихало», прийшли люди слова і совісті. До слова буде сказано, що районний бюджет Кременеччини виконується в значній мірі завдяки сплаченим податкам «Агро-Експрес-Сервісу». На відміну від регіонала, який  поєднував державну службу з підприємництвом та розвішуванням локшини землякам, нинішні господарі відбудовують зруйновані приміщення. А почали з простого – викошування бурянів та вирубування хащів, якими позаростали орендовані до цього часу будівлі. Невипадково селяни прийняли рішення зобов’язати Віталія Січковського звільнити усі приміщення, які використовувала «Агрофірма СВС». Тож зміни у Розтоках мають добрі перспективи, адже в «Агро-Експерс-Сервісі» постійно дбають про поліпшення умов  праці трударів. А селяни сподіваються, що «Зоря» облуди згасне , а на томість зійде зоря Надії і Віри у краще майбутнє України і їх рідного села…
Віктор Хмілецький,
голова РО НСЖУ. 

Зійшов перекладач на стрімкий пагорок



Жозе-Маріа де Ередіа. Трофеї: Сонети. Переклад з французької. Й.Свіжак: Тернопіль. Рада. 2011-160с.
У літературній періодиці, як не прикро, ще рідко з’являються рецензії на перекладні книги. Мені здається, що в основному це зумовлено тим, що рецензенти самі соромляться свого незнання чужоземних мов і не хочуть цю обставину виносити на люди. Можливо, через обставини життя ситуація зміниться на ліпше? Автор цих рядків розуміє, що таке враження може бути суб’єктивним. Але що вдієш, коли усе виглядає саме так і відгуки на книги інтерпретацій здебільшого містять враження від текстів іноземних авторів, а не розмисли про суть роботи сучасного драгомана? Наголос на останньому не є випадковим: рецензії більше виграватимуть, коли суміщатимуться ці два поняття. Тим паче, що тексти містять сяйливі відсвіти душі тлумача.
Це - своєрідна передмова. А суть полягає у тому, що до моїх рук недавно потрапила книга сонетів «Трофеї» Жозе-Маріа де Ередіа. У перекладах з французької Йосипа Свіжака з Чорткова на Тернопіллі. Перечитавши її, вирішив висловити свою думку про це видання. І в основному через те, що не належу до людей, які в достатній мірі володіють французькою для перекладацтва, хоча свого часу робив переспіви окремих творів Поля Верлена і Шарля Бодлера. Та давайте залишимо у спокої цей факт і змиримося з тим, що відгук на книгу значною мірою є роздумами поета, який сам іноді вдається до перекладацтва. Мусив, звичайно, зважати і на те, що не володію французькою до тієї міри, щоб порівнювати оригінальне звучання з українізацією. Не заперечуватиму, що моє творіння сильно програє від цього, але, на превеликий жаль, уже нічого неможливо змінити.
Але перед розмовою про книгу годилося б висловити ще одну заувагу. Петро Сорока  у літературному деннику з книги «Дерево над водним потоком» зарахував Йосипа Свіжака до професійних перекладачів поряд з Романом Ладикою і назвав чортківчанина учнем Валентина Корнієнка. Категорично не погоджуюся з такими твердженнями. Звісно, кажучи про це, не маю наміру применшувати успішність його праці, бо переклади справді є високопрофесійними. Сутність – в іншому. Я не зарахував би й Свіжака до професійних перекладачів, якщо мати на увазі чистоту жанру. Це – на мою приватну думку - применшення ролі й Свіжака як поета. А хіба варто забувати про його останню в часі збірку віршів «Подорожній»? То ж радше я зарахував чортківчанина поетом, який займається ще й перекладацтвом. Поряд з Михайлом Левицьким, Василем Махном, Борисом Щавурським, Ганною Костів –Гускою, Сергієм Лазо і … Петром Сорокою. Свідомо обмежую цей ряд перерахуванням прізвищ тернопільських письменників, бо список можна продовжити до безміру.
Та менше про це. Поговоримо про інше. Трофеї у перекладах Йосипа Свіжака – не перша спроба подібного в українському красному письменстві. Адже кілька років тому аналогічне здійснив Дмитро Павличко. Правда, вийшло так, що для цього збірника автор використав окремі інтерпретації Івана Гнатюка, Максима Стріхи, Євгенія Кононенко, бо на час укладання книги не мав своїх. Отже, книгу перекладів Йосипа Свіжака можна вважати першою листівкою в Україні перекладів Ередіа в повному обсязі одним автором. Як мені здається, вже навіть цей факт сам по собі заслуговує на увагу.
Та все ж не дає спокою інше питання: чи варто перекладачеві з провінційного містечка на Тернопільщині братися за переклад творів сонетяра, коли на цьому поприщі плідно попрацювали не тільки вищезгадані інтерпретатори, а й Максим Рильський, Микола Зеров, Володимир Державин, Михайло Орест. Зрештою, не робитиму повного переліку, бо це за мене зробив у передмові до видання критик Євген Баран з Івано-Франківська. На жаль, не має змоги аналізувати усі ці інтерпретації через банальну відсутність усіх текстів. Скажу про інше.  Нові переклади є вкрай необхідними. Вже хоча б тому, що відображають мовний запас кожного покоління і почування душ драгоманів. Тому й упевнений, що майбутні перекладачі теж «питимуть» терпкавість сонетів Ередіа.
І перш за все тому, що українізації відображають тенденції розвитку поетичного мовлення в той чи інший період часу. Та й не маємо права забувати і про стиль автора. Очевидно, це добре розуміє і Йосип Свіжак. Мені, скажімо, дуже імпонує, що він у своїх перекладах нерідко використовує маловживані слова. Ось, приміром,  лише деякі з них: «пагорок, нетрища, квадрига, заплавина, струмина» І ця дещиця яскраво говорить про намагання перекладача знайти себе у царині мови і за допомогою її засобів витворити власну неповторність. Доречним, як мені здається, є загострення уваги на ще одному моменті – більшість із маловживаних слів є архаїзмами і те, що автор перекладів власним прикладом намагається ввести їх у контекст сучасної української мови, не може залишитися непоміченим. Більше того: мусимо ствердити, що архаїзми органічно вплітаються у сучасне мовлення завдяки тлумачеві. Можемо, між іншим, проілюструвати це кількома прикладами. Вже у сонеті «Забуття», який відкриває запропоновану книгу, читаємо: «На пагорку стрімкім лежить прадавній храм. В руїнах тихо сплять із мармуру Богині . Із бронзи лицарі, що вже забуті нині … Вродлива і палка, завжди непереможна, мчить Артеміда в скач, неначе кара Божа. По нетрищах лісів існує вбивчий жах.» (сонет «Полювання»)
Не маємо права не звертати увагу на ще одну обставину. Маємо дати відповідь на пекуче питання: чи співмірними є стилі поета та перекладача? Так! Саме про це думаєш, коли перечитуєш «Трофеї», «Подорожнього», які до поціновувачів красного письменства прийшли майже водночас. Поет Йосип Свіжак залишається шорсткуватим у своїх висловлюваннях. Цю манеру переносить і на власне перекладацтво. Погано це чи добре? На це сакраментальне питання можна, звісно, відповідати по-різному. Та безсумнівним залишається одне: поет і перекладач вдало взаємодоповнюють один одного. Навіть здається, що українські інтерпретації сонетів приваблюють саме тому, що виконані рукою справжнього поета.
І на цьому фоні важко говорити про вади видання. Але треба! Було б, напевне, злочином (передусім перед собою) мовчати про те, що бачиш. Та й автор перекладів, мабуть, сам хоче почути чуже слово про недохопи? Воно, звичайно, може бути субєктивним. Але, напевне, слід звернути увагу на них, якщо у міркуваннях є раціональне зерно. Гадаю, що Йосип Свіжак не скидає цього з рахунку. Тим паче, що після виходу книги, сам зримо бачив хиби, зрозуміло, не хоче повторювати їх у майбутньому.
Тепер від узагальнень перейдемо до конкретики. Мені здається, що їх умовно можна поділити на два блоки. З книги можна дізнатися, що вийшла вона в авторській редакції. З такою реалією наших буднів слід було погодитися, якби не одне «але», як не прикро, а маємо упущення, яких не існувало б при вдумливішому і прискіпливішому редагуванні. Приміром, у сонеті «Артеміда»  читаємо: «Гаряче дихання незайманих лісів наповнюють вогнем стрімке дівоче тіло», хоча в даному випадку логічнішим було б використання в однині слова «наповнюють». Або таке. Якось ріжуть вухо рими на кшталт «горбів-голосів, гілка-жилка». На жаль, перелік таких вад при бажанні можна продовжити, перекладачеві, мабуть, слід загострити на цьому свою увагу.
… Можна, звісно, висловлювати й інші думки про книгу. Та їхня сутність залишатиметься незмінною: саме інтерпретації, якщо вони виконані на високому рівні, відкривають незбагнені грані душі поета і його тлумача з іншої мови. А переклади Йосипа Свіжака, на мою приватну думку, є саме такими. Хто заперечить?
Ігор Фарина,
Шумськ.                        

Гідроколонотерапія - новітня технологія орошення кишечника людини з використанням апарату Hemacolon-pulsar.



З давніх часів люди визнали одну просту, але дуже корисну істину – здоров’я здобувається за рахунок  очищення кишечника. Цим принципом користувались ще єгиптяни, а серед них було чимало довгожителів, що тільки підтверджує  правильність цього твердження.
В сучасному світі рятувальним колом стала гідроколонотерапія – процедура «генерального» прибирання організму. Цю методику називають панацеєю для всього людства від головної  недуги нашого організму – зашлакованості.
 Наявність шлаків в організмі легко виявити за зовнішніми ознаками: висипка на обличчі і тілі, поганий колір шкіри. Постійна сонливість, зниження імунітету і погіршення обміну речовин – так організм подає тривожні сигнали про наявність проблеми.
Здоровий кишечник є основою здорового життя і красоти. Вплив екології, неправильне харчування веде до накопичування в кишечнику шлаків, що, в свою чергу, приводить до виникнення ряду захворювань і розладів. Гідроколонотерапія виступає найбільш ефективним і безпечним методом для відновлення здоровя як популярна модифікація клізмотерапії.
Процедура гідроколонотерапії досить комфортна. В процесі очищається товстий кишечник і оздоровлюється весь  організм. А правильна робота кишечник приводить до втрати ваги, добавляє життєвої енергії.
До того ж ця процедура є відмінною профілактикою глистів.  Тому процедура гідроколонотерапії корисна подвійно.
Гідроколонотерапія в останній час набула особливої популярності у зірок, представників бомонду і просто в тих, хто бажає очистити свій організм від шлаків і токсинів, а заодно - швидко схуднути. Не секрет, що за життя в людському організмі, а конкретніше - в кишечнику - в великій кількості накопичуються шлаки. Вони відкладаються на стінках кишечника, в його складках і починають утворювати каміння і нарости, які є дуже добрим середовищем для глистів та паразитів. Поступово забитий кишечник веде до виникнення ряду серйозних захворювань і порушень: запори, гіпертонічна хвороба, атеросклероз, дизбактеріоз кишечника, збільшення маси тіла, депресія і навіть онкологічні хвороби.
Що таке гідроколонотерапія?
Гідроколонотерапія (кишечне орошення, кишечний лаваж) - це  промивання товстого кишечника водою чи водяними розчинами з ціллю видалення калових шлаків, дезінтоксикації, корекції мінерального балансу організму та відновлення нормальної кишковоЇ флори. Гідроколонотерапія – це не просто клізма. Якщо при кишковому орошенні заповняється вся ємкість  товстого кишечника (1,3 - 1,6 м), то клізма діє тільки на його кінцевий участок довжиною 25 - 30 см. Процедура гідроколонотерапії займає біля 50 хвилин і за ефективністю еквівалентна як мінімум 10 клізмам. Так за дослідженнями лікаря Нормана Волкера (США), одне промивання еквівалентно 30 звичайним клізмам...
Гідроколонотерапія - процедура, яка не порушує природний механізм функціонування кишечника та проводиться новітнім апаратом  Hemacolon-pulsar.
Перевага гідроколонотерапії заключається в тому, що проходить  очищення не тільки просвіту, але і стінки кишечника. Гідроколонотерапія прекрасно лікує симптоми  порушення роботи кишечника.
Гідроколонотерапія – найбільш сучасний, безпечний і ефективний спосіб очищення організму і товстого кишечника, який дозволяє на проміжку  визначеного курсу (7-8 процедур) очистити всі його відділи.
Скільки потрібно процедур?
Колонотерапія призначається курсом мінімум з трьох процедур, при цьому наступна їх кількість визначається індивідуально за ступенем інтоксикації. В будь-якому випадку для видалення із стінок кишечника грубих шлаків необхідно декілька процедур: оскільки промивання кишечника проходить дуже мяко і ефект досягається  за рахунок повторення. Якщо в просвіті або на стінках кишечника залишається неперетравлена їжа, слизь, грубі шлаки - рекомендується продовжувати лікування до повної їх ліквідації. У більшості пацієнтів для якісної очистки необхідне проведення шести процедур: по три рази в тиждень протягом  двох тижнів, або по два рази в тиждень протягом трьох тижнів.
А як же мікрофлора?
Деякі пацієнти думають, що кишкове орошення може вимити корисну кишечну флору. По-перше, кишкова флора виділяється постійо: з кожним актом дефекації організм втрачає до міліарду мікроорганизмів; по-друге, всі пацієнти, яким рекомендована гідроколонотерапія, як правило, мають виражений дизбактеріоз, і кількість флори у них і без того невелика; по-третє, патогенна кишкова мікрофлора не має спонтанної тенденції до нормалізації, тому її елімінація є необхідною умовою перед засіянням товстого кишечника нормальною флорою; по-четверте, при гідроколонотерапії переважно вимивається патогенна мікрофлора, тісно пов’язана з каловими депозитами; насамкінець , кишкову мікрофлору взагалі неможливо видалити механічно: стерилізація кишечника можлива тільки під дією сильних антибіотиків. Таким чином, кишкове орошення НЕ ВИМИВАЄ флору, а, навпаки, є відмінною можливістю покращити бактеріальний склад кишкової флори шляхом введення ацидофільних бактерій.
Покази до проведення гідроколонотерапії.
• запори різної етіології, діарея,
• дискінезія товстої кишки,
• ожиріння, надмірна вага, переїдання,
• геморой без загострення,
• кишечний токсикоз,
• вагініти, ерозія шийки матки,
ознаки порушення функції імунної системи (часті респіраторні інфекції, дерматити неясної етіології),
• алкогольна і наркотична інтоксикація, отруєння хімічними речовинами, зараження радіонуклідами,
вугрі,
• часті головні болі,
• радикуліти,
• слабість,
• неприємний запах від тіла,
• захворювання шкіри,
• гази і здуття живота,
порушення дихання,
• часті простудні захворювання,
зниження працездатності,
• простатит і аденома простати.
Це все - показання для очищення Вашого кишечника!
Перед призначенням процедури пацієнта консультує лікар.
Курс очищення кишечника, як правило, складає 7 - 8 процедур.  Після курсу проводиться заселення  кишечника живими бактеріями.
Протипоказання:
• прободіння кишечника;
гострий  геморой;
• неспецифічний виразковий коліт;
хвороба Крона;
пухлини кишечника і прямої кишки;
• недавні операції на кишечнику і черевній стінці;
• кровотеча шлунково-кишкового тракту;
• пахові і черевні грижі;
ниркова недостатність;
важкі серцевоудинні захворювання;
вагітність;
неконтрольована  артеріальна гіпертензія
Коли кишечник чистий, ми позбавлені від:
• депресії;
надмірної ваги;
шлункових розладів;
шкірних хвороб;
• піску и каміння в нирках і печінці;
• алергії;
• дизбактеріозу;
• анемії;
• безсоння;
• мігрені;
• шлаків;
- після гідроколонотерапії нормалізується робота шлунка, кишечника, печінки, нирок і підшлункової залози;
- гідроколонотерапія ефективно очищає весь організм;
- сповільнить процеси старіння;
- стимулює імунну систему;
- вилікує дисбактеріоз за короткий проміжок часу;
- відновить і підтримає енергетичні ресурси організму.
За рахунок виводу з кишечника шлаків вагою до 1,5 – 2 кг проходить зниження маси тіла. Вже після першого сеансу гідроколонотерапії Ви побачите, що ділянка живота підтягнулась і зменшилась. Після процедури гідроколонотерапії проходить нормалізація обміну речовин на фоні позбавлення від хронічниї інтоксикації, що також веде до втрати ваги від 2 до 3 кг за курс. Крім того, за методикою , під час проведення курсу гідроколонотерапії необхідно дотримуватись легкої дієти і не вживати їжі на протязі 2-х годин після кожного сеансу. Це також дає позитивні результати в боротьбі з зайвою вагою.
Після проведення курсу процедур гідроколонотерапии результат, як мовиться, «на лице», причому у прямому значенні. Здоровий рум’янець з’являється уже після першої процедури. Відомо, що шкіраце дзеркало кишечника! Отже, "брудний кишечник  - брудна шкіра", тому, очищаючи кишечник від шлаків і токсинів, ми тим самим очищаємо і шкіру.
Гідроколонотерапія покращує і кровопостачання, а це напряму веде до покращення кольору шкірних покривів. За рахунок цього зменшуються або повністю зникають темні круги під очима. Також нормалізуються обмінні процеси і шкіра стає більш еластичною.
Промивання кишечника - ключ до здорового  довголіття.
Підготовка до  гідроколонотерапії
Особливого підготовлення не треба. При хронічних  запорах зрідка рекомендується клізма  увечері в домашніх умовах.
Курс гідроколонотерапії: 4-6 процедур.
Обмежити:
  • білий хліб, мучні вироби;
  • продукти з підвищеним вмістом  цукру;
  • бобові, картоплю, масло;
  • газовані напої.
Виключити:
Дозволено:
  • каші (на воді): гречана, вівсяна, пшенична, рисова, ячнева;
  • варені овочі;
  • кефір нежирний;
  • білі сухарики;
  • чай зелений;
  • соки без цукру.
Основні фактори  ГКТ є:
  • гідромасаж товстого кишечника, озонотерапія;
  • градієнт температури - аналог контрастного душу;
  • орошення кишечника мінеральною водою або відваром трав;
  • стимуляція рефлексогенних зон и точок.
·         При промиванні товстого кишечника підвищується функціональна активність товстого кишечника, зменшуються запальні прояви, що впливає на інші органи шлунково-кишкового тракту (печінку, жовчні шляхи, підшлункову залозу), нормалізуєтся кишкова мікрофлора. Ефекти, що супроводжують  очистку кишечника:
1.Очищення
·         Токсини виводяться з організму і більше не порушують обмін речовин, кишечник знову може нормально перетравлювати  і засвоювати їжу.
2.Рухова активність
·         Виведення накопичень шлаків, які порушують нормальну перистальтику, приводить до відновлення природної рухової активності кишечника.
3.Відновлення розмірів
·         При тривалій зашлакованості кишечника його розміри змінюються – кишечник стає атонічним і збільшується в діаметрі, при цьому живіт виглядає обвислим. Мяка дія води і легкий масаж під час процедури приводить до поступового підвищення тонусу кишечника і відновлення розміру черевної стінки.
4.Стимуляція рефлекторних зон
·         Кожний орган в системі організму зв’язаний з  кишечником через рефлекторні зони. Промиванння кишечника і легкий масаж приводять до подразнення цих ділянок і , відповідно, діють на весь організм.
·         Гідромасаж кишечника, градієнт температур води діють як контрастний душ, масаж кишечника через черевну стінку не тільки відновлює моторну функцію кишечника, але гармонізує роботу багатьох органів і систем за рахунок дії на рефлексогенні зони і мезосимпатичний відділ вегетативної нервової системи “кишкову нервову систему”. В механізмі очищення організму має значення не тільки відновлення функції кишечника, але і той факт, що в результаті гідроколонотерапії печінка отримує відповідний відпочинок. Печінкаце наша біохімічна лабораторія, яка переробляє холестерин , статеві гормони і токсичні речовини, які всмоктуються в кров у кишечнику, руйнуються в печінці і виводяться із організму.
·         У наш час ГКТ - це найбільш ефективний і безпечний, універсальний лікувально-профілактичний  і оздоровчий метод. Після проведення курсу ГКТ з 5-7 процедур позитивний ефект зберігається на протязі    3-6 місяців. Курси ГКТ рекомендується проводити 2-3 рази в рік.
Озонотерапія - це високоефективний метод лікування. Він має широкий діапазон позитивної дії на людський організм- бактерицидну,вірусоіцидну, протигрибкову, імуномодулюючу, протигіпоксичну (покращення засвоєння тканинами киснем), цитостатичну (зупиняє ріст бактеріальної клітини при запаленні), дезінтоксикаційну (виведення токсинів, бактеріальних клітин) . Сьогодні очищення організму від токсинів і шлаків користується все більшою популярністю. Гідроколонотерапія використовується не тільки для загального оздоровлення, але і для підготовлення пацієнтів до операції, обстеження кишечника. Всупереч такій складній назві,  схожій на фіброгастроскопію, яка приводить у жах тільки від однієї згадки цього «шланга з камерою», гідроколонотерапія кишечника належить до  фізіотерапевтичних процедур, а завдяки новому обладнанню не викликає неприємних відчуттів, як під час проведення, так і після  очищення. Це  не тільки ефективне лікування неприємних недугів, пов’язаних з хворим кишечником, але і відмінний спосіб профілактики різного роду хвороб і підтримання себе в гарній фізичній формі.
Олена Лисаковська