Дубенський замок приймає журналістів

Дубно, княжий мій граде!

3 травня в Дубенському замку відбувся західноукраїнський прес-тур, на який з’їхалися представники ЗМІ з різник куточків Галичини і Волині. Для журналістів була проведена захоплююча екскурсія одним з найобізнаніших екскурсоводів замку Тамарою Дмитренко, продемонстровано фільм «7 чудес України. Дубенський замок» і фільм про Замок Гнєв (Польща).  Відбулася прес-конференція, на якій директор заповідника Леонід Святославович Кічатий поділився з журналістами своїми планами щодо розвитку замку в науковій, розважальній, дитячій сфері. В планах керівника заповідника проведення нічних екскурсій на території палацу, використання сцен, організація фестивалів та свят на площі замку, інсценізації костюмованих вистав. Ідею нічної екскурсії Леонід Святославович пообіцяв втілити вже цього року. До речі, вже зараз на території замку розміщене святкове шатро, де можна організувати весілля, корпоратив, ювілей та інші святкові заходи за участю до 300-х чоловік.

У найближчому майбутньому заплановано відкрити кімнату тортур, знаряддя до якої вже виготовляють. Також Леонід Святославович поділився планами щодо проведення ремонту правого крила замку і продемонстрував журналістам свій комп’ютерний проект реставрації.

Наприкінці травня працівники заповідника разом зі своїм керівником планують відвідати замок Гнєв для обміну досвідом. Також була порушена проблема вивчення працівниками замку іноземних мов, для вирішення якої планують співпрацювати з Волинським державним університетом. Окрім замку, державний історико-культурний заповідник міста Дубно є балансоутримувачем 28-ми об’єктів, таких як Синагога, Луцька брама, Костел Яна Непомуки.

Тож бажаємо Леоніду Святославовичу і всьому творчому колективу заповідника наснаги та ентузіазму для втілення перспективних задумів, нових проектів. А всім туристам і подорожуючим отримати незабутні враження від перебування у Дубенському замку.

Ірина Баранова   

       

Микола Мандзюк і Леонід Кічатий демонструють проект кімнати тортур

Бенкетний зал на території Дубенського замку гостинно запрошує

Урочисто до сповіді і причастя

Християнські традиції

 Учасники урочистої Божественної літургії на подвір’ї греко-католицького храму Різдва Пресвятої Богородиці у Кременці

Отець Йосип із маленькими причасниками

Хресні батьки із своїми похресниками

Урочисто до сповіді і причастя

…Щороку прочани храму Різдва Пресвятої Богородиці, що у Кременці на Тернопіллі, відзначають свято Пресвятої Євхаристії. До цього батьки цілий рік готують своїх діток, які ще не сповідались і не причащались Святих Таїн Христових. Протягом року дівчатка та хлопчики навчаються у недільній школі катихизму, у якій отець Йосип Мандро проповідує Євангеліє  та розповідає дітям про правди віри і основи християнства. Наприкінці цього курсу навчання дітки складають залік і тоді вже свідомо ідуть до сповіді. А перед таїнством причастя вони дають обітницю, яку колись за них давали хресні батьки. Священик обходить церкву і на кожному покуті благословляє усіх чашею із  Таїнами Христовими. А вже після причастя відбувається обряд освячення віночків, з якими діти та їх батьки приходять до храму. Того святкового дня хресні батьки вручають своїм похресникам пам’ятні дарунки на згадку про цей важливий у їх житті день. Надалі діти продовжать свою науку у школі катихизму, пізнаючи християнські цінності, вивчаючи історію релігії, розділяючи добро і зло. Відтак кожен із вихованців школи візьме для себе ті життєві принципи, яких навчає Святе Письмо.

Ірина Баранова,

власкор

Не допустимо шкідливого виробництва, захистимо свої права!..

Гостра тема

Не допустимо шкідливого виробництва, захистимо свої права!..

Про таку позицію заявили представники громади Дунаївської сільської ради на Кременеччині.

… Минулої неділі зал місцевого клубу заповнили жителі Дунаєва, Куликова, Богданівки, Савчиць та інших навколишніх сіл, яких стурбувала звістка про намір ТзОВ «Світ соломи» збудувати на території Дунаївської сільської ради підприємство з виробництва компосту для вирощування міцелій грибів. На перший погляд справа ніби й непогана, гриби – це добре, та якби не сам процес виготовлення компосту, який тягне за собою ряд проблем, і передусім екологічного характеру, що може негативно позначитися на здоров’ї наших громадян. Власне це й є основною причиною, яка сформувала у селян однозначну позицію – не допустити будівництво подібного підприємства, про що зразу ж заявили місцеві жителі і внесли відповідну поправку у порядок денний зборів.

Кременецький міський голова Олексій Ковальчук родом із Куликова, що на території Дунаївської сільської ради. Йому не байдужа доля рідного села, мешканців навколишніх сіл, людей похилого віку та дітей. Тому на зборах він, як і усі присутні в залі, висловив категоричну позицію проти будівництва екологічно шкідливого підприємства.  

- Підняте сьогодні питання про будівництво підприємства, яке пропонує ТзОВ «Світ соломи» - це питання життя і смерті наших співгромадян, які проживають на цій території. Чого всі повинні страждати, ризикувати власним здоров’ям заради збагачення кількох мільйонерів?... Тож усі ми категорично відмовляємося від запропонованого будівництва!  У іншому випадку аміачним смородом доведеться дихати нелише у навколишніх селах, а й у Кременеці та Почаєві…

У громадських слуханнях взяли участь голова Дунаївської сільської ради Євгенія Лісова,    представники ВО «Свобода»: депутат обласної ради Богдан Гачкевич,  заступник голови Тернопільської обласної організаці ВО «Свобода» Михайло Головко, голова фракції ВО «Свобода» у районній раді Андрій Смаглюк, представник Спілки юристів Анатолій Жаборт.

Гостра тема

Не допустимо шкідливого виробництва, захистимо свої права!..

Це вже не перша спроба «протягти» цей проект на Кременеччині. Минулого року місцева районна влада пробувала схилити на сторону представників цього ж товариства сільського голову з Великих Млинівець. Та спроба не увінчалась успіхом для інвесторів, тоді і сільський голова Олександр Галевич, і громада також не допустила лукавих підприємців до свого села, відстояла власне право жити у екологічно чистій місцевості, де люди здавна насолоджувались навколишньою красою гір і чистим повітрям. Знаючи, що у сусідній Шумщині таке ж виробництво почало діяти з квітня 2007 року і за цей час принесло місцевим мешканцям лише проблеми – від постійного смороду, до негативного впливу аміаку на здоров’я жителів навколишніх сіл, особливо дітей, а також згубних наслідків виробництва на флору і фауну тамтешнього довкілля, вся громада Підлісець та Великих Млинівець проголосувала проти будівництва такого ж підприємства у себе під боком. До того, як офіційно прийти на Шумщину, інвестори ТзОВ «Мікоген-Україна» обіцяли місцевим мешканцям мало не «золоті гори»: і дорогу поремонтувати, і комунальну сферу до пуття довести, і серйозні капіталовкладення до бюджету… Все це залишилось лише на словах. Бо навіть за оренду землі доводиться гроші через суд вибивати з орендаря. Керівник підприємства Мирослав Загорський про обіцянки і чути не хоче, у сільський бюджет сплачує лише мізерію у вигляді орендної плати та фіксованого сільгоспподатку. Не випадково Вілійський сільський голова Ігор Солошенко не може змиритися із свавіллям чиновників, які всіляко прикривають ТзОВ «Мікоген-Україна».

 - Можна зробити висновок, - говорить Ігор Васильович, - що даному підприємству, яке займається вирощуванням міцелії грибів і основний дохід має з цього виробництва, не потрібні сільськогосподарські угіддя, а лише підсобні приміщення, отже воно не може бути суб'єктом спеціального режиму оподаткування. Це в свою чергу означає, що дане підприємство підлягає реєстрації платника податку на загальних підставах.

Тож на цей час районний і місцеві бюджети, завдяки царському подарунку ТзОВ «Мікоген — Україна» із чиєїсь владної руки втрачають мільйонні надходження, вкрай необхідні для розвитку місцевого самоврядування даної території.

Звертаючись з цього питання до районного керівництва, я чув у відповідь, що не моє це діло, за якою системою оподаткування працює вказане підприємство, встановлює податкова служба.

Але якщо, на думку керівників району, не потрібні кошти для районного бюджету, то для територіальної громади Вілійської сільської ради вони вкрай необхідні, адже в наших населених пунктах досі немає підведеного газопроводу, в жахливому стані знаходяться дороги, немає дитячого садка, потребує покращення соціальна інфраструктура
сіл. Хоча це все було обіцяно при купівлі тваринницького комплексу
теперішнім генеральним директором ТзОВ «Мікоген-Україна» паном Мирославом
Загорським, однак досі так і залишається обіцянкою-цяцянкою.

На соціальну сферу, - наводить приклад Ігор Васильвич, - даним товариством за 2011рік для
територіальної громади Вілійської сільської ради не виділено жодної копійки зі
свого доходу. Але про що говорити, якщо на святкування Дня
Перемоги на підприємство було направлено лист Вілійською сільською
радою з проханням про надання матеріальної допомоги учасникам
Великої Вітчизняної війни, але з цього підприємства на таку святу ціль
не надійшло ні однієї гривні. Напевно, керівництво підприємства такого
свята як День Перемоги не знає і знати не бажає, нехтуючи славою
наших дідів і батьків…

Щоправда, керівництво підприємства знає, як самовільно захопити землю
загального користування та земельні паї, які виділені для товарного
сільськогосподарського виробництва, і робити на цих землях все, що
заманеться.

Аби не допустити подібного на Кременеччині, власне й прийшли люди до Дунаївського клубу і заявили категоричне «НІ!» представнику ТзОВ «Світ соломи» Андрію Біндасу, який у своєму виступі не знайшов аргументів на користь втілення авантюрного проекту. Хоча зацікавлені в ньому є – це люди, які обіймають керівні посади на районному та інших рівнях. Підтвердежнням цьому є розпорядження голови Кременецької РДА Ігоря Михальчука «Про надання дозволу Вишневській Ж.В. на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, що перебувають у її власності і знаходяться за межами населеного пункту на території Дунаївської сільської ради». Таким чином киянка Жанна Вишневська отримала офіційний дозвіл на використання земельної ділянки площею 10 гектарів (!) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Хто стоїть за цією киянкою - не важко здогадатися, бо саме на цій території «Світ соломи» вирішив збудувати шкідливе для здоров’я мешканців навколишніх сіл підприємство. Ось і виходить, що районна влада дбає не стільки про своїх громадян, скільки про власні прибутки та різного роду «мажорів»,  які стоять за подібними авантюрами. Не зрозумілою лишається офіційна позиція районного керівництва, представники якого навіть не взяли участь у обговоренні такого життєвоважливого питання в Дунаєві. До речі, і в Підлісцях, коли сільська громада  розглядала подібні пропозиції, нікого із районної влади не було…

Не випадково учасники зборів від ВО «Свобода» у разі, якщо не припиняться спроби щодо будівництва шкідливого підприємства, ініціювали акцію про висловлення недовіри головам Кременецької районної ради та райдержадміністрації.

Про дальший перебіг подій із втіленням проекту, за яким стоїть «Світ соломи», ми повідомлятимемо наших співвітчизників.

Віктор Хмілецький,

голова РО НСЖУ

                 

Незалежна профспілка - на захисті прав трудящих

З-посеред багатьох незалежних профспілок, які останнім часом набирають популярності і авторитету у середовищі робітників різних сфер народногосподарського комплексу України, можна виокремити одну з них. Назва її – «Серп і молот» - нічого спільного не має ні з комуністичною ідеологією, ні з політичною партією, що так ревно використовує в своїй атрибутиці знаряддя праці робітників і селян. На фоні червоної зірки - міцний кулак – така символіка профспілкової організації «Серп і молот». Основне її завдання – захист прав робітників, які потерпають від свавілля роботодавців. Здебільшого таке трапляється із заробітчанами, які у пошуках роботи їдуть до Києва або інших міст. Очолює профспілку «Серп і молот» – Віталій Махинько. У кожній області України спілка має свої регіональні представництва, Тернопільське очолює Петро Штогун, котрий працює за програмою профспілки «Захист праці». З ним ми зустрілись нещодавно у Кременці, і він поділився з нами тими проблемами, які сьогодні поставило на порядок денний саме життя...

- Ще з початку створення нашої незалежної профспілки, – розповідає Петро Олексійович, - ми почали офіційно відстоювати права українських робітників. Власне, це й стало основною причиною для створення нашої організації. Адже потреба у захисті законних інтересів робітників виникла не сьогодні. Мабуть, вам також довелось чути про те, як поводяться з нашими заробітчанами, особливо у великих містах та за кордоном. Уявіть собі, коли у людини забирають документи, що є однією з умов працевлаштування, не дають тимчасового житла, а після виконаної роботи просто виставляють на вулицю…

- У таких випадках люди лишаються абсолютно безправними. Як же вам вдається впливати на ситуацію?...

- Перш за все, ми намагаємось вийти на посередників, через яких працевлаштовують наших громадян. При чому без будь-яких угод і гарантій. Так часто поступають фірми, які не в стані розрахуватися за виконані роботи, або ж роблять це свідомо через шахраїв-посередників. У нашій команді є досвідчені юристи, фахівці з будівельної справи, є й помічники у владних структурах, правоохоронних органах. Тому ми, як правило, виходимо на тих кривдників, які ошукують заробітчан. У будь-якому випадку наші аргументи беруть до уваги і розраховуються з нашими робітниками.

- Якими бувають ваші аргументи?

- У всякому разі вони не суперечать кримінальному кодексу. Але наші дії завжди рішучі, і ми намагаємося працювати лише в рамках закону. Сподіваюсь, що у співпраці з журналістами і вашою газетою зокрема, ми зможемо досягнути ще вагоміших результатів…

У день нашої зустрічі із керівником регіонального представництва «Серп і молот» ми мали можливість поспілкуватися із потерпілими, яким сьогодні допомагає спілка. Це робітник із Бучацького району Тернопілля – Дмитро Васильович (прізвище ми не вказуємо з етичних міркувань):

« Ми виїхали до Києва вчотирьох, усі з одного села. Запросила нас фірма КТК «БУД». Чи справді є таке підприємство, чи воно існує на папері, ми не знаємо. Якихось угод з нами ніхто не підписував, просто пообіцяли за ремонт певну суму, ми й погодились, сподіваючись на порядність. Спочатку нам дали гуртожиток, через декілька днів виселили, надали житло в іншому місці і з гіршими умовами. Діватися було нікуди, ходили на роботу щодня і працювали по 14-16 годин. У результаті ми відремонтували 18 поверхів будинків на Хрещатику та Червоноармійській. Але після завершення робіт люди, з якими ми домовлялись, зникли. Тому й звернулися за захистом у незалежну профспілку, знаємо, що нам допоможуть знайти шахраїв…»

У подібну ситуацію потрапили наші заробітчани з Рівненщини. Олександр Васильович (прізвище якого ми також не називаємо) теж повірив пройдисвітам. Разом зі своїм односельцем відремонтували за усною угодою з такою ж фірмою декілька під’їздів у багатоповерхівці Києва. За кожен поверх повинні були отримати по тисячі гривень. Але Ігор і Мурат - так звали посередників між фірмою і робітниками - заплатили їм аванс у п’ять разів менший домовленої суми. І зникли, як і в іншому випадку…

Можливо, підприємство, назву якого ми згадували і справді виплатило за ремонт необхідні суми, але до робітників вони не потрапили, бо залишились у кишенях посередників, які кудись зникають раптово і без контактних телефонів.

Але спілка «Серп і молот» вже вийшла на кривдників, зароблені кошти обіцяють повернути заробітчанам Галичини та Волині.

З представником регіонального відділення зустрівся Віктор Хмілецький.

 P.S. Для тих кому необхідна консультація незалежної профспілки, подаємо їхні контактні телефони: 067 239 64 97, 067 901 63 42. 

Громадянський подвиг

(Галичани й волиняни серед голодуючих за рідну мову)

Петро Шкутяк (голодує з 7 липня, 32 роки, депутат обласної ради, Івано-Франківськ):

 «Почав голодувати 7 липня з 9 ранку. Почув про прийняття цього закону і наступного дня приїхав сюди з друзями. Ми розпочали голодування, коли звідси пішли політики».

- Ви представляєте якусь громадську організацію чи партію?

Я тут не представляю організацію чи партію, але взагалі-то я депутат обласної ради від партії «Наша Україна».

- Чи мали до того досвід голодування?

У голодуванні беру участь вперше.

- За час Вашого перебування тут чи надавалася протестувальникам медична допомога, якийсь огляд?

Швидка тут не чергує. Але був випадок, що приїхала приватна швидка (не знаємо, хто найняв) і нас всіх оглянули, поміряли тиск, зробили кардіограму, дали рекомендації. У нас є ще медики-волонтери, щоб допомогти у найпростіших випадках.

- Як би Ви сформулювали мету цього протесту?

Головне проти чого ми вийшли – це закон про мовну політику. Ми хочемо, щоб його заблокували/заветували до п’ятниці, якщо цього не станеться плануємо розширити коло вимог.

- Як ставитеся до позиції скептиків, що це провокація перед виборами?

- Людям самим вирішувати. Можливо, це і провокація, але до чого може призвести ця провокація?! Тому в нас гасло: «Наша мова - не Ваша політика!» Ми не хочемо, щоб такими діями політики руйнували нашу державу.

Ольга Довганюк (голодує з 7 липня, 21 рік, випускниця НаУКМА, м. Івано-Франківськ):

«Я одна з ініціаторів акції і голодую вже п’ятий день. Я не належу ні до якої громадської організації, окрім Пласту. Рідні та близькі, звичайно, хвилюються, але поставилися нормально. Мама завтра приїжджає з Івано-Франківська, тому чекаю маму…»

- Яка твоя відповідь тим, хто скептично розцінює цей протест?

- Кожен має право на свою думку. Ми намагаємося переконати, але якщо люди не вірять, то це їхнє право.

- Як би ти сформулювала мету цього протесту? Тільки заблокувати закон про мову чи ще щось?

- Передусім ми вийшли на захист української мови. Українська мова – це те останнє, що зачепила влада. Проте, мабуть, треба буде розширювати наші вимоги, оскільки влада завдає шкоди не тільки мові…
- Кажуть, що ви прийняли рішення голодувати до госпіталізації. Це правда?

- Так! До погіршення самопочуття і госпіталізації. Інакше це буде короткочасне голодування, яке не має фактичного змісту. Тобто ми не хочемо, щоб це була карусель: один день так, а інший день ти голодуєш, бо це буде піст, а не голодування.

Олександр Капінос (голодує з 7 липня, 28 років, фермер, м. Кременець, Тернопільська область):

«Я приїхав наступного дня після голосування цього закону. Їхав сам, автостопом. Раніше ніколи не голодував. Є побоювання тільки за своїх рідних. Я знав, чому сюди їду. Кудись йти чи їхати і вертатися без перемоги, мені вже таке просто набридло. Я фермер. Мав би зараз до жнив готуватися. А так отут зараз».

Громадський простір

Збараж вітав Патріарха…

14 липня дорогою на Всеукраїнську та Молодіжну Прощу до Зарваниці у Збараж завітали Глава УГКЦ Блаженніший Патріарх Святослав, Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галіксон, Митроолит Каїфи - Еліас Шакура, Преосвященний владика Антон Коша - єпископ Кишинева. Зустрічали Патріарха біля храму Христового Воскресіння Митрополит УГКЦ Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк, священики УГКЦ м. Збаража, голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян, представники влади, Марійська і вівтарна дружина, братчики і сестриці храму, воїни УПА, Союз українок, спортсмени, жителі міста. Владика Василій Семенюк привітав Патріарха на Збаразькій землі. Долучились до вітання діти Марійської дружини храму Христового Воскресіння. Вони привітали гостей українською і італійською мовами. Найменші діточки під урочисте "Буде ім'я Господнє благословенне від нині і довіку", що виконав чоловічий хор храму, випустили в небо голубів, які є символом присутності Духа Святого. Патріарх Святослав поблагословив всіх і пообіцяв донести всі прохання людей Зарваницькій Божій Матері, запросив збаражачан на прощу в Зарваницю.

Пам'яті Преподобного Амфілохія Почаївського

Цьогоріч 14 липня в  Малій Іловиці, що на Шумщині, традиційно відбулись урочистості з нагоди вшанування пам’яті Амфілохія Почаївського.  Як завжди, святкування розпочалося із Хресного ходу з іконою преподобного Амфілохія від Свято-Вознесенського храму села Велика Іловиця. Очолив святкові заходи високопреосвященнійший Нестор, архієпископ Тернопільський і Бучацький у співслужінні з духовенством Галицько-Волинського краю.

Після Хресного ходу на подвір’ї, де зараз активно ведеться будівництво храму на честь преподобного, було звершено Божественну літургію. Очолив Богослужіння архієпископ Нестор. Його Високопреосвященству співслужили священнослужителі: секретар Тернопільсько-Кременецької єпархії протоієрей Мирон Гах, будівничий храму преподобного Амфілохія Почаївського протоієрей Андрій Любунь та благочинні Тернопільської області.

Під час Богослужіння владика Нестор звершив хіротонію, рукопоклавши диякона Василія Шадого на священика.

Велика кількість побожних мирян з Тернопільської та Рівненської областей приїхали в Іловицю, щоб вшанувати святого Амфілохія, попросити його заступництва та молитов за всіх своїх рідних. Багато хто із паломників мали можливість посповідатися та причаститися Святих Тіла і Крові Господньої. Під час запричасного з благословення владики Нестора змістовну проповідь виголосив благочинний Кременецького району протоієрей Анатолій Довгалюк.

По завершенні Богослужіння традиційно було звершено водосвятний молебень, після якого усіх паломників було окроплено освяченою водою.

Після відпусту до присутніх звернувся владика Нестор, котрий привітав усіх із святом та висловив слова подяки усім тим, хто опікується будівництвом храму на честь великого подвижника української землі – преподобного Амфілохія Почаївського.

На богослужінні були присутні представники влади: голова Шумської РДА Віктор Садовський, депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна.

Із словами подяки також звернувся і настоятель Свято-Вознесенського храму села Велика Іловиця протоієрей Андрій Любунь (будівничий храму преподобного Амфілохія Почаївського). Він висловив слова вдячності усім меценатам та жертводавцям, які доклали своїх зусиль заради сьогоднішнього свята.

За установленою традицією, було розкладено польову кухню, адже отець Йосиф (преподобний Амфілохій Почаївський) ніколи не відпускав нікого із свого дому голодним чи не обігрітим. За заповітом святого – ніхто не був обділений і цього дня.

Максим Герасимюк