Новели у законодавстві про помилування

Роз’яснює фахівець

Міністерство юстиції затвердило нову редакцію Порядку подання до Адміністрації Президента України матеріалів про помилування. Відповідний наказ підписав Міністр юстиції Олександр Лавринович.

Новий порядок затверджено у зв‘язку зі змінами в законодавстві, зокрема ухваленням нового Кримінально-процесуального кодексу, а також у зв‘язку з оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади.

Новий порядок містить, зокрема, гуманізовані положення щодо кола осіб та умов подання клопотання про помилування та мінімізує вимоги до документації, які додаються до клопотання, таким чином усуваючи бюрократичне перевантаження та корупціогенні фактори.

Так згідно з новим порядком, засудженим, які звертаються з клопотанням про помилування, не може бути відмовлено в прийнятті та розгляді таких клопотань.

Старий порядок містив низку обмежень щодо цього. Зокрема клопотання про помилування могло бути подано лише після набрання вироком законної сили та після прийняття рішення Верховним Судом України у випадку розгляду кримінальної справи в касаційному порядку.

Скасовано обмеження та гуманізовано положення щодо подання клопотання про помилування особами, засудженими до довічного позбавлення волі. Так якщо раніше таке клопотання могло бути подане не раніше, ніж через двадцять років відбуття призначеного покарання, то новий порядок не містить обмежень щодо часу подання клопотання. Натомість встановлено, що довічне позбавлення волі може бути замінене на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.Також мінімізовано вимоги до документів, а також характеристики на засудженого, які подаються до клопотання про помилування.

Так згідно з новим порядком, клопотання про помилування оформлюється засудженим власноруч у довільній формі і подається через адміністрацію установи виконання покарань. У характеристиці засудженого обов‘язково відображаються лише відомості про заохочення та стягнення за весь період тримання особи в установі, її поведінку за період відбування покарання, ставлення до праці із викладеною думкою адміністрації, а також думка спостережної комісії або служби у справах дітей про доцільність помилування. Інші документи додаються у разі, якщо вони мають значення для розгляду питання про застосування помилування.

Таким чином, скасовано велику кількість бюрократичних вимог до характеристики засудженого, відповідно, зменшено корупціогенні фактори, можливі при її складанні. Раніше, наприклад, в характеристиці мали відображатися результати реалізації засудженим програм диференційованого виховного впливу, його соціально корисна активність, соціальні зв'язки з рідними та близькими, а також інші відомості.

Наказ Міністерства юстиції, яким затверджено Порядок подання до Адміністрації Президента України матеріалів про помилування, набрав чинності 26 жовтня 2012 року після опублікування в «Офіційному віснику України» №79.

Начальник управління                                                                          В.О. Галіяш

Кодекс починає діяти

Консультує юрист

З 19 листопада 2012 року вступає в силу Новий Кримінально-процесуальний кодекс  України (надалі КПК).

Він докорінно змінює нормативне регулювання відповідних правовідносин та містить низку положень, які в цілому є новими для правової системи України. Даний кодекс спрямований на утвердження верховенства закону, на зрівняння прав захисту і обвинувачення.

Новий КПК покликаний бути значно кращим, як такий, що відповідає зразкам світової практики у цій галузі. Адже до цього часу Україна користується нормами кримінально-процесуального права 1961 року, які хоч і з численними змінами та доповненнями, але уже не відповідали вимогам сьогодення.

Відмінності між старим та новим КПК є очевидними. Перша відмінність - це реальне забезпечення змагальності кримінального процесу. Прийнято вважати, що у старому кодексі більше прав надавалось стороні обвинувачення і слідства. А новий кодекс створений так, щоб максимально досягти стану, коли усі сторони процесу рівні у своїх правах та можливостях у доказуванні.

Новий КПК забезпечить неупередженість та об’єктивність досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ, належне дотримання прав людини у кримінальному процесі, дасть більше можливостей для винесення справедливих судових рішень.

В новому законі є ряд конструктивних новацій.

Із введенням в дію Єдиного реєстру досудових розслідувань міліція більше не зможе відмовити в реєстрації звернення громадянина за надуманими причинами (як це часто трапляється сьогодні). Після набуття чинності КПК будь-яка заява вноситиметься до реєстру.

В середньому в такій області, як Тернопільська, за рік у провадженні слідчих підрозділів УМВС знаходяться та приймаються різноманітні рішення у понад 2 тисячах кримінальних справ, в той же час, коли усіма органами УМВС упродовж року приймаються рішення в порядку ст. 97 чинного КПК у понад 48 тисячах матеріалів за повідомленнями, які можуть містити ознаки злочину.

Одна з найбільш революційних новел КПК - поява нової процесуальної особи - слідчого судді, який стає однією з ключових фігур у кримінальному процесі на стадії досудового слідства. Адже більшість питань вирішується не прокурором або слідчим, а саме слідчим суддею за участю сторін як обвинувачення, так і захисту.

Прогресивність нового інституту у тому, що відтепер усі слідчі дії, пов’язані з обмеженням прав і свобод громадян, контролюватимуться слідчим суддею. Раніше слідчий виносив постанови про проведення обшуків, виїмок, ексгумації трупа, про накладення арешту на кореспонденцію. І ці дії не передбачали процедури оскарження та захисту від зловживань. Після набрання кодексом чинності подібні питання вирішуватимуться в судовому засіданні — за присутності всіх сторін. Особи, відносно яких проводитимуться ці дії, отримають право оскаржити їх. Для простого громадянина головний плюс — відкритість, публічність процедури.

            Відмінена стадія додаткового розслідування, передбачена чинним Кримінально-процесуальним кодексом, що раніше часто призводила до необґрунтованого затягування строків розгляду справ.

Цей інститут уже давно називали атавізмом і критикували всі. Завдяки додатковому розслідуванню слідчі могли направляти до суду сирі справи, тому що знали: у них буде «другий шанс» і недоробки можна буде виправити. Для суддів же це була можливість не виправдовувати людей. Натомість справа прямувала на дорозслідування. Потім через деякий час її могли з якихось причин закрити, а підсудного — звільнити з-під варти, або, що найстрашніше, відкласти справу на довгі роки  „під сукно”.

Вдалою є новела про закінчення провадження внаслідок примирення сторін, коли обвинувачений визнає свою провину, розкаюється, відшкодовує матеріальні й моральні збитки. Це суттєво знімає зайве навантаження із розслідування справ, фактичне рішення у яких уже є, а цілі кримінального процесу досягнуто.

Новий КПК вперше вводить поняття кримінальних проступків, якими вважаються кримінальні правопорушення невеликої тяжкості, тобто такі, що не становлять серйозної загрози для суспільства, наприклад, порушення авторського права і суміжних прав, дрібна крадіжка, хуліганство без кваліфікуючих обставин тощо. Як основне покарання за здійснення кримінальних проступків передбачено штраф.

Таке нововведення повинне, знову-таки, сприяти гуманізації кримінального процесу. Закон «Про кримінальні проступки» планується прийняти в найближчому майбутньому.

Мабуть, один з головних позитивів нового кодексу (з погляду захисту прав і свобод людини) — це стимулювання використовувати запобіжні заходи, не пов’язані з позбавленням волі. Раніше людина після порушення стосовно неї справи майже автоматично опинялася в слідчому ізоляторі. У новому КПК куди гуманніший підхід. За новим КПК підозрюваний не може бути взятий під варту без певних дій з боку обвинувачення. Наприклад, прокурор зобов’язаний довести, що ніякий інший запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним відповідних зобов’язань і запобігти тим ризикам, які були вказані прокурором або слідчим у клопотанні. Тільки ця схема дій дає право слідчому судді застосовувати як запобіжний захід взяття під варту. Та й то тільки в тому випадку, якщо інкриміноване діяння передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Підозрюваного взагалі не можна тримати під вартою, якщо злочин не передбачає позбавлення волі. Передбачається, що після набуття чинності КПК активніше застосовуватиметься домашній арешт (з часом) і застава.

Якщо слідчий суддя дізнається, що когось незаконно тримають у СІЗО, він зобов’язаний відкрити з цього приводу провадження.

У новому КПК є ціла низка нововведень. Наприклад, до традиційних запобіжних заходів — арешту, підписки про невиїзд і застави — додасться домашній арешт (ст. 176 КПК), коли місцезнаходження підозрюваного контролюватиметься електротехнічними засобами. Сам арешт застосовуватиметься лише у виняткових випадках, при цьому таку необхідність сторона обвинувачення повинна довести суду.

Цікавим нововведенням є проведення негласних слідчих (розшукових) дій, закріплених  в главі 21 КПК (ст. 246-275), які проводитимуться на підставі окремої Ухвали суду у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, чого раніше не було. Характерним є те, що слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про надання дозволу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд такого клопотання проводиться за участю особи, яка подала клопотання (ст. 248 КПК). 

По закінченню досудового слідства слідчий складав обвинувальний висновок і кримінальну справу в порядку ст. 225 КПК України направляв прокурору для затвердження обвинувального висновку з подальшим направленням справи в суд.  Тепер нововведенням є те, що слідчий складає обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, після чого направляє кримінальну справу прокурору. Однак, прокурор має право скласти свій обвинувальний акт, якщо не погодиться із обвинувальним актом, що був складений слідчим (ст. 291 КПК).

Щодо обсягу прав адвоката як захисника, то його також суттєво збільшено. Наприклад, адвокат має право бути присутнім під час допиту та інших процесуальних дій, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватись під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.

На запитання: чи готова міліція, прокуратура та суд працювати за нормами нового КПК, відповім, що по старому КПК України, який діяв з 1961 року, не завжди приймалися законні рішення. А по новому КПК України має пройти два чи три роки, поки слідчі, прокурори, судді та адвокати розуміють, що ж хотів законодавець (Верховна Рада України), коли приймав цей кодекс – покращити права громадян чи покращити роботу правоохоронних органів. Життя покаже.

Сергій Чорба,

адвокат,

Шумськ

Депутатське звернення

КРЕМЕНЕЦЬКА МІСЬКА РАДА

ДЕПУТАТ МІСЬКОЇ РАДИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ

СІМЧУК Сергій Ростиславович

47003, Україна, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Шевченка, 67, тел. моб. 097 55 99 222

Кременецькому міському голові

КОВАЛЬЧУКУ О.А.

Копія: Кременецькій районній територіальній виборчій комісії

Депутатське звернення

Протягом тривалого часу Кременецька міська рада працює в неповному складі у зв’язку із неповторною втратою, смертю нашого колеги Володимира Левчуня.

Відповідно частини восьмої пункту першого, частини сьомої пункту другого статті п’ятої Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" у разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради, вибори чи заміщення депутата, який достроково припинив повноваження, проводяться відповідно до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Відповідно до пункту третього статті 15 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" рішення про призначення проміжних виборів депутата приймається територіальною виборчою комісією не пізніш, як у десятиденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

Відповідно пункту восьмого статті 15 цього ж Закону та ст. 12 і 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», вимагаю:

1.                            Винести це питання на друге пленарне засідання двадцять четвертої сесії Кременецької міської ради.

2.                            Виходячи із вище викладеного, прийняти рішення про бездіяльність Кременецької районної територіальної виборчої комісії в частині призначення проведення проміжних місцевих виборів.

3.                            Звернутися до Центральної виборчої комісії з метою призначення цих виборів.

Відповідь прошу надати мені у спосіб та час, встановлений законодавством України.

12.11.2012 р.                                                                                      С.Р. Сімчук

м. Кременець

вул. Шевченка, 69/3

Така близька і далека Англія

Україна очима українців

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену святого бога,

За неї душу погублю!

        Т.Шевченко

Підпис фото: Андрій Левчук біля робіт відомого українського скульптора Григорія Крука.  Сьогодні його роботи зберігаються у музеях Франції, Німеччини, Англії, а також у десятків колекціонерів та поціновувачів його творчості.

            Цією публікацією розпочинається новий проект нашого щотижневика “Галицько-Волинські Відомості” під назвою “Україна очима українців”. Покликання даної рубрики - висвітити погляди закордонних українських громад на сьогодення України. Без усілякого сумніву, українські засоби масової інформації в силу своєї заполітизованості друкують багато неправдивих та заангажованих матеріалів, від яких виникає бажання взагалі відмовитись від підписок та купівлі нашої преси. Немає в мене й бажання дивитись локальне телебачення, яке майже постійно гнобить українську культуру, читати в Інтернеті замовні статті, які  кишать низькосортним піаром, і так далі можна продовжувати ... Але це моя власна думка, і в мене є глибоке переконання в тому, що я далеко не однодумець! Тому маю надію найти на шпальтах цієї прогресивної газети свого читача, з яким буду ділитися власною інформацією та думками.

            Нещодавно я повернувся з гостьової поїздки із Великої Британії, де пробув біля двох місяців у Лондоні та на прохання редакції газети провів ряд зустрічей, інтерв'ю з представниками української діаспори. Спершу я звернувся до редакції газети Союзу українців Британії (СУБ) “Українська Думка” і був приємно здивований гостинно наданим об'ємом інформації про діяльність Союзу та планами на майбутнє. І зрозумів, що цього матеріалу більше, ніж достатньо для цікавої публікації.

: У редакції «Українська Думка».  Ліворуч - Іванна Мащак, відома українська письменниця і художниця, праворуч – Людмила Пекарська, головний редактор «Української Думки» та завідувач бібліотеки та архіву ім. Т.Г. Шевченка. Лондон – 2012.

Український буквар, виданий СУБ у Лондоні в 1958 році.

            Історично ця організація набрала розквіту в післявоєнні роки з виходом у листоподі 1945 року часопису “Наш Клич”, який згодом перейменували “Українська Думка”. Переглядаючи в архіві видання перші випуски, запам’ятались слова: “... Цей бюлетин є призначений для всіх українців у Великій Британії, це наша спільна трибуна. Він має вдержувати зв’яз з нами, інформувати одних про життя других...”

З першої редакційної статті можна сформувати маленьку історичну довідку про українців у Великій Британії. В оригіналі був опублікований текст:

“Як повстав “Наш Клич”

            До війни небагато було українців у Великій Британії. Наша стара еміграція не начисляла більш кількох сотень душ. Та прийшла війна й воєнна хуртовина, розсіваючи нас по світі, чимало нас занесла і на туманні британські острови. Різними дорогами ми сюди приходили, та наші шляхи були дуже відмінні від тих, якими йшли другі українські скитальці, що тепер опинилися в державах Західної Європи. Там їх переселювано суцілими групами, й по розвалі гітлерівської Німеччини вони опинилися в громадах. Тут ми приходили одинцем й розгублені між чужими, ми були малими краплями серед великого моря.

            Пройшло багато часу, заки ми взаїмно віднайшли себе та побачили, скільки нас тут зібралося.

            Вийшло, що нас тут чимала громада. Та всі ми живемо розгублено по всіх закутках цих островів. Не багато знаємо про себе та дуже мало нам відомо про наше життя у світі. ...  і на сторінках цього бюлетину будемо інформувати його читачів про всякі події, що в'яжуться з життям нашого народу. “

           

            Читаючи ці слова, задумуєшся, а чи багато сьогодні в Україні українців переживають за життя нашого народу? Не цінуємо ми те, що маємо!

Чомусь приємно та надзвичайно цікаво ознайомлюватись з історією СУБ. Хочу ще вам  процитувати статтю Павла Вільхового, яка була опублікована в першому номері і присвячена рідній мові: “... Наша мова прекрасна і пребагата - і нею ми можемо все сказати, і не треба нам позичати слів у чужинців. А вже не може бути нікого між нами, що з яких-небудь причин соромився рідної мови. Де ми не були б та серед якого середовища не жили б, ми повинні говорити між собою рідною мовою. За це нас  ніхто ганьбити не буде, бо кожний культурний нарід шанує мову другого народу, а ці, що цього не роблять, — це дуже малокультурні та варварські народи”.

            Ці слова можна сміливо співставити з висловами наших класиків про рідну мову, а ще краще було б вписати їх у новітню історію України.

            Створений ще у ті часи Союз українців Британії сьогодні має різноманітний аспект суспільно-громадської та культурної діяльності. В даний час СУБ об'єднує українську спільноту у відділи та осередки, які розташовані у 48-ми місцевостях Великої Британії, та загалом налічує понад 30 тисяч осіб. Попри часопису “Українська Думка”, особливої уваги заслуговує великий книжковий фонд, який в собі об'єднав багато закордонних видань українською мовою,  більшість яких сьогодні, на жаль, майже невідомі на Україні та становлять неабиякий інтерес для культури та історії України. Дати хоча б приблизний перелік наявних книг та публікацій не має можливості, але я можу сміливо стверджувати, що ця бібліотека й архів ім.Т Шевченка в Лондоні є невід'ємною складовою нашого культурного наслідку.

            Діяльність Союзу фінансується завдяки надходженням членських та благодійних внесків. Щорічно   проводять багато дійств, покликаних зміцнити відносини між Україною та Великою Британією. А це і мистецькі та культурні заходи (презентації, виставки, популяризації), інформативна робота, ділові зустрічі, заяви та листи в справах політичної ситуації в Україні та багато іншого. Окремою секцією СУБ є Спілка українських Учителів та Виховників у Великій Британії, яка об'єднала в собі 8 шкіл Українознавства.

            З наведених мною фактів у цій статті хочу зробити висновок про те, що ми тут, в Україні, хай у “молодій” державі, не можемо за більш як 20 років дійти до ладу, все шукаємо крайніх. А там, на тому Туманному альбіоні, в надзвичайно важких умовах, розпорошені по цілій Британії, українці тримаються гурту і роблять, підкреслюю, роблять свою справу, шанують мову та культуру свого народу! Безперечно, їм важче, чим нам, і це може слугувати нам як приклад! Маю надію, що час все розставить і у нас по місцях, і ми схаменемось, одумаємось. Ми ж приречені бути щасливими!

    

  Пам’ятник Володимиру Великому на вулицях Лондона, встановлений українською діаспорою в Великобританії на честь тисячоліття Хрещення Русі. 1988р.

18 листопада часопис “Українська Думка” (1945 рік) буде відзначати свій черговий день народження. З цього приводу на шпальтах нашої газети хочу побажати українцям у Британії та окремо творчому колективу видання СУБ міцного здоров'я, сонячної погоди не тільки в небі, а й в усіх ваших справах та початках!

Андрій Левчук

P.S. Редакційна рада «Галицько-Волинських Відомостей» щиро вітає колег-журналістів «Української Думки» з днем народженням часопису і бажає їм творчих здобутків, здоров’я та наснаги! Хай єднає нас рідне слово, спільна думка і любов до України!